Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • Завтра – Димитрівська батьківська поминальна субота: що це за день

Завтра – Димитрівська батьківська поминальна субота: що це за день

Сьогодні ввечері у храмах звершуватиметься особлива заупокійна служба – парастас, якою починається Димитрівська поминальна субота. Адже, як відомо, біблійний та богослужбовий день бере початок з вечора: «І був вечір, і був ранок: день перший» (Бут. 1: 5). У саму ж суботу, вранці, служитиметься Божественна літургія, а після неї – загальна Панахида.

За традицією, Димитрівська поминальна субота є батьківською, тобто ми молимося за своїх спочилих рідних та близьких, хто відійшов із цього земного життя, – пише Православна церква України.

Читайте також:
Свята у листопаді 2021 року та коли починається Різдвяний піст

Димитрівською вона називається тому, що припадає напередодні вшанування пам’яті великомученика Димитрія Солунського (8 листопада). Він був людиною військовою, комендантом грецького міста Солунь, і в 306 році був страчений за сповідання християнства. Вважався покровителем воїнів, тож спершу Церква у Димитрівську поминальну суботу згадувала всіх воїнів, що загинули за віру і Батьківщину, а також всіх померлих раптовою смертю. Згодом стали творити пам’ять і за спочилих батьків, і за всіх одвіку спочилих християн.

"Завтра, в Димитрівську поминальну суботу, ми будемо у молитві просити Бога за померлих батьків і рідних, братів і сестер, за всіх полеглих воїнів та безвинно вбитих – не лише в далекі часи, а й у теперішні. Проситимемо прощення їхніх гріхів і дарування їм Царства Небесного, де немає ні недуги, ні журби, ні зітхання, а є життя безкінечне. Спочилі вже не можуть каятися і просити прощення, зате ми можемо допомогти їм, молячи Бога за них", – пише ПЦУ.

У цей день прийнято також подавати записки з іменами спочилих рідних та близьких, які зачитуються священнослужителями під час заупокійного богослужіння. Також вірні приносять до храму поживу для потреб парафії та нужденних, чинять діла милосердя.