Світлої пам’яті Сергія Шимона
Сьогодні, 12 травня, виповнюється рік, як пішов у засвіти захисник України Сергій Шимон.
Народився Сергій 10 квітня 1984 року в Ужгороді. Після закінчення Ужгородської СШNo12 навчався на юридичному факультеті УжНУ, по закінченні якого працював в обласному управлінні статистики та Державній виконавчій службі.
З початком російського вторгнення в Україну у 2014 році став на захист Вітчизни. У 2015 році добровольцем вступив до лав ЗСУ, став мінометником у складі 24-ї ОБ ім. Короля Данила. У боях отримав поранення, а по закінченні лікування вирішив повернутися до мирного життя. Але дуже скоро зрозумів, що поки окупант топче рідну землю, мирне життя – не для нього.
У 2019 році знову повернувся у ЗСУ – цього разу у складі 128-ї Закарпатської ОГШБ. З квітня по грудень 2021 року разом із бойовими побратимами тримав оборону на східних рубежах Маріуполя – у Широкіному. На ротацію додому прибув перед днем Святого Миколая. Під час коротких і щирих розмов з рідними і друзями скупо розповідав про нездоланність української твердині на Азові та був переконаним, що наступної весни «смажити шашлики не доведеться»...
Відпочинок виявився нетривалим – після широкомасштабного вторгнення москалів 24 лютого 2022 року Сергій у складі 128-ї бригади 8 березня відбув на війну. Разом із бойовими побратимами поливали мінометним вогнем ворога на безкрайніх просторах Донецької, Херсонської та Запорізької областей.
Востаннє – 12 травня неподалік легендарного Гуляйполя, де й обірвалося його життя…
Свій останній земний прихисток Сергій Шимон знайшов на Пагорбі Слави в рідному Ужгороді, де спочиває разом з іншими Захисниками Вітчизни, які віддали своє життя за Незалежність України, нашу з вами свободу.
Низький уклін тобі, наш дорогий захиснику Сергію… Пам’ять про тебе житиме у наших серцях!
З глибоким сумом та любов’ю, батько, дружина, рідні та друзі