Вплив повномасштабного вторгнення рф на експорт зерна: нюанси форс-мажору в контрактах GAFTA

Ця криза не лише вдарила по економіці, але й активізувала правові дискусії щодо застосування форс-мажорних клаузул у міжнародних контрактах. Особливу увагу привернули угоди за стандартами GAFTA, які домінують у глобальній торгівлі зерном. Чому саме вони? Розбираємося детально, зокрема й на прикладі GAFTA 48.

Англійське право vs форс-мажор: парадокси та можливості

На відміну від континентальної системи права, англійська юриспруденція не визнає доктрини форс-мажору на законодавчому рівні. Це означає: посилатися на обставини, які унеможливили виконання угоди, можна лише за умови їх явного закріплення в контракті. Для українських експортерів це одночасно й ризик, і інструмент.

Стандартні форми GAFTA (наприклад, GAFTA 48, № 49, № 78UA) містять комбіновані механізми регулювання форс-мажору. Так, розділи «Prevention of fulfilment» чи «Запобігання доставці» охоплюють не лише стихійні лиха, а й:

• Дії державних органів (заборона експорту, блокада портів);
• Військові конфлікти, тероризм, страйки;
• Навіть… заледеніння річкових шляхів — деталь, актуальна для FOB-поставок через глибоководні порти.

Важливо! Англійські арбітражі GAFTA славляться об’єктивністю, але вимагають від сторін доказової бази. Наприклад, якщо продавець посилається на блокаду Одеси, йому доведеться надати:

• Офіційні рішення уряду;
• Довідки про неможливість альтернативних маршрутів;
• Хронологію подій із зазначенням спроб вирішити проблему.

Стратегії для українських експортерів: як не програти спір?

У контрактах GAFTA перелік форс-мажорних обставин не є закритим. Фраза «будь-яка інша подія, що підпадає під термін „форс-мажор“» відкриває простір для маневру. Проте арбітри суворо оцінюють:

1. Неминучість події — чи міг експортер запобігти їй?
2. Причинно-наслідковий зв’язок — як саме обставини вплинули на виконання умов?
3. Своєчасність сповіщення — чи повідомила сторона про форс-мажор протягом узгодженого терміну (зазвичай — 7–10 днів)?

Приклад із практики: У 2022 році компанія-експортер із Миколаєва виграла спір у GAFTA, довівши, що обстріли порту та мінування акваторії роблять неможливим навіть альтернативні поставки через Румунію. Ключем став аналіз логістичних маршрутів і листування з покупцем про пошук рішень. Детальніше про нюанси роботи з GAFTA 48 — у спеціальному аналізі.

Хто має перевагу: покупець чи продавець?

Юристи наголошують: GAFTA-контракти схильні на користь покупця. Наприклад:

• Покупець може розірвати угоду, якщо форс-мажор триває понад 30 днів;
• Продавець звільняється лише від штрафних санкцій, але зобов’язаний завершити поставку після відновлення можливостей.

Проте! Відкритий перелік обставин дає експортерам шанс. Скажімо, якщо війна не вказана явно, але перешкоджає роботі портів, можна апелювати до пункту про «дії влади» або «бойові дії». Головне — підготувати документи, які підтвердять:

• Неможливість виконання контракту саме через ці обставини;
• Відсутність альтернативних варіантів (навіть через сусідні країни).

Висновок: гнучкість замість шаблонів

Сьогодні український агробізнес має переосмислити підхід до GAFTA-контрактів. Замість стандартних формулювань — деталізувати конкретні ризики (від блокади портів до обмежень із боку держави). Ключові кроки:

• Включати розширені definitions для термінів на кшталт «запобігання доставці»;
• Прописувати механізми продовження термінів із залученням незалежних експертів;
• Навчати юристів роботі з арбітражами — від збору доказів до побудови аргументації.

В умовах війни кожен контракт — це не лише угода, а й страховка від непередбачуваного. І головне тут — не копіювати шаблони, а адаптувати їх під реалії, де кожен пункт може стати щитом для бізнесу. Для глибшого розуміння механізмів GAFTA 48 рекомендуємо звернутися до експертних матеріалів.