Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 305 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 10 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 14 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 16 200+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 1500+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • Іршавчани завітали до Мукачівського військового шпиталю, щоб провідати поранених земляків

Іршавчани завітали до Мукачівського військового шпиталю, щоб провідати поранених земляків

Не всі бійці, які вийшли з Дебальцевого у складі 128-ї гірсько-піхотної бригади, відразу повернулися додому. Зокрема, двоє містян Павло та Микола потрапили до Мукачівського військового...

Не всі бійці, які вийшли з Дебальцевого у складі 128-ї гірсько-піхотної бригади, відразу повернулися додому. Зокрема, двоє містян Павло та Микола потрапили до Мукачівського військового госпіталю.

Обидва зазнали поранень та були прооперовані у Дніпропетровських медичних закладах.

Нещодавно їх провідали у шпиталі побратими – Сергій Бугайцов та Олександр Багунов, міський голова Степан Бобик, настоятель Свято-Іллівської церкви о.Михайло Юрина та мешканець міста Роман Попович-Шимко, - йдеться у повідомленні Іршавської міської ради.

Військові почуваються добре, гостей зустрічають радо. Говорити про війну не дуже хочуть, бо обидва побували в самому центрі зла, яке огорнуло дві області на сході України. Пройшли через довгу розлуку з рідними, жорстокі кровопролитні бої, десятки смертей друзів та ворогів і самі на якийсь час були впевнені, що живими не вийдуть із цього пекла. Втім, будучи зараз на лікарняних ліжках кажуть, що Бог їх захистив, він почув їхні молитви, молитви рідних і духовенства.

Пройшовши найважчий відрізок життєвого шляху, згадуючи воєнні будні, хлопці оптимістично дивляться вперед та кажуть, що в України та українського народу ще все попереду і буде свято і на нашій вулиці.

Зараз у Мукачівському шпиталі багато юнаків та чоловіків, які пліч-о-пліч стояли на захисті держави. Вони спілкуються між собою, згадують курйозні ситуації та сумують за тими, чиє життя обірвалося на полі бою.

Наших Миколу та Павла ще трохи затримають у лікарні, а далі на них чекає довгий період реабілітації. Павло попереду матиме ще одну операцію. Але найголовніше, що вони з нами і повертаються у свої сім»ї, знову звикають до звичайного життя. Хоча, що один, що інший вже ніколи не житимуть так, як до цієї служби в армії, бо ця війна назавжди залишить свій відбиток на їхній душах, на їхній свідомості.