В Ужгороді попрощалися із 40-річним захисником

Павло Павлович Білецький народився 1 березня 1985 року в селі Рокосово, що на Хустщині, та виріс там разом із старшою сестрою Лесею. У цьому селі досі проживають їхні батьки — тато Павло та мама Юлія.

Але все усвідомлене життя Павло проживав в Ужгороді. Тут він навчався в духовній академії, успішно працював журналістом та фотографом, брав участь у формуванні політичних процесів і в громадському житті області. В обласному центрі Закарпаття Павло Білецький створив власну сім’ю, став люблячим батьком для своїх доньок Євгенії, Злати та Ніки і коханим чоловіком для дружини Тетяни.

Проте після початку повномасштабного вторгнення Павло вирішив стати на захист України. Цей рішучий крок із цивільного життя й затишку родинного тепла в сувору буденність щоденної службової рутини подарував Павлу нову велику родину — бойових побратимів, із якими він пройшов Кліщіївку, Веселе, Красногорівку, Торецьк та інші точки на лінії зіткнення.

Завдання та функції, які виконував Павло Білецький у складі 21 батальйону спеціального призначення — підрозділу Президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького — були про забезпечення, про порядок, про опіку та про те, щоб евакуювати тих, хто постраждав на полі бою.

Білецький мав позивний «Грек». Він ігнорував тривожні дзвіночки, які підказували, що варто подбати про своє здоров’я. Павло погодився пройти необхідні обстеження вже тільки в Києві, куди після Краматорська вивели його взвод технічного забезпечення для переведення влітку 2025 року у підпорядкування Третьої окремої штурмової бригади.

Він не надав надто великого значення прогнозам лікарів і все більш явним симптомам хвороби, аж поки вони не набули критичних масштабів. Тому його особиста історія боротьби з підступним онкологічним захворюванням почалася тільки в серпні 2025 року, а його вірним і відданим соратником у цій боротьбі стала дружина.

Павло ні на мить не припускав, що якась хвороба зрештою таки зможе перемогти його у цій дуже особистій битві за життя. Але, на жаль, 12 вересня 2025 року життя Павла Білецького обірвалося.

Прощалися із захисником на набережній Незалежності, віддати йому шану прийшло багато людей — рідні та близькі, бойові побратими, голова ОВА Мирослав Білецький, голова облради Роман Сарай, міський голова Богдан Андріїв, працівники обласної ради та ОВА, міської ради, друзі, колеги-журналісти, фотографи, військові, знайомі. Щирі співчуття рідним. Вічна шана і світла пам’ять Герою.

Нагадаємо, в Ужгороді поховали 22-річного мужнього захисника.