Наталія Панова пішла з посади начальника Закарпатської виконавчої служби через розчарування у "реформах"
В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція Наталії Панової, начальника управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області.
Наталія Панова повідомила, що залишає посаду, оскільки не вірить в успіх анонсованої Мін'юстом реформи системи виконання судових рішень і не бачить сенсу працювати за умов повернення до системи, яка вже колись діяла. «Реформи – це не мета, а інструмент, який використовують, аби змінити і вирішити проблеми, які існують. Пройшов майже рік з того часу, як відбулися зміни. Але, на жаль, у системі виконання судових рішень не відбулося нічого», - зауважила Наталія Панова.
За її словами, можна орієнтуватися на дві моделі цієї системи: європейську та російську. Європейська – це поєднання приватної та державної виконавчої служб. Хто бажає замовити послугу, йде до приватного виконавця. Поряд з цим існує служба, яка забезпечує інтереси соціально незахищених верств населення. Суть російської моделі – це воєнізований правоохоронний орган, є єдиним органом, уповноваженим на виконання судових рішень і незалежна від решти державних структур. Очевидно, що Мін'юст обирає не європейську систему.
«У 2007 році Державна виконавча служба була аналогічно ліквідована. Я також працювала у цій системі. І нинішня суть запропонованої Мін'юстом реформи – «вперед, у минуле». А це означає ліквідацію ДВС, як незалежного урядового органу та передачу функцій (фактично узурпацію) виконання судових рішень до Мін'юсту. Для людей, які є споживачами послуг, нічого не зміниться. Вони тільки заплутаються, хто які функції буде здійснювати, - каже Наталія Панова. - Навіть у грузинській моделі є приватна і державна служба (держвиконавці отримують 600 доларів зарплати проти 48 доларів в українських колег). Чому уряд прийняв рішення повернутися до неефективної реформи, - незрозуміло. Це тягне за собою роздуття штатів та використання бюджетних коштів. Адже нинішній міністр має вже сім заступників (було 2), а після цієї реформи, у одного виконавця в районній службі буде 4 керівники. Я не вірю в це, що реформа принесе користь. Як працівник, який багато років присвятив роботі у виконавчій службі, я нічого, крім розчарування, не побачила».
Наталія Панова розповіла, що всі працівники служби проходили тестування у міністерстві: «Ми складали тести на комп’ютері, які були настільки застарілі, що на клавіатурі не було букв, а система просто виключилась, коли ми почали відповідати на питання. Крім того, працівники не отримали письмово підтвердження перевірки знань, результати оголошувалися усно. Тести я склала успішно, а тим колегам, кому не все вдалося, довіри до такої системи тестування все одно не буде.»
За словами керівника Держвиконавчої служби на Закарпатті, Україна повинна перейняти європейську модель. «Це створення приватного інституту виконавчої служби поряд з державною структурою. Чому приватні виконавці? Це, по-перше, високий рівень мотивації у виконанні рішень - через інститут винагороди. Ао-друге, право вибору клієнтом виконавця, а також відсутність бюджетних видатків на утримання системи, податки в бюджет і повна ліквідація корупційної складової. Щодо паралельного державного органу, то має бути чітка сформована структура, автоматизована система, де роль виконавця буде мінімальною. За такої системи Закарпаттю достатньо 20 виконавців (сьогодні 150) і жорсткий контроль за ними.
Ще у березні минулого року я пропонувала запровадити цю модель і зробити Закарпаття пілотним регіоном. Мала співбесіду з міністром юстиції. На жаль, я не була почута, а сьогодні прийняте рішення, з яким, як фахівець, не погоджуюся. Закарпатська виконавча служба входить до найкращих по Україні. За рейтингом на 1 січня 2015 року займає 2-е місце за показниками. Враховуючи все це, я не хочу рухатися «вперед у минуле», - каже Наталія Панова.
За її словами, напевно Мін’юст не хоче втратити телефонне право давати вказівки, адже приватному виконавцю не подзвониш. «Неприємним на сьогодні залишається той факт, що за нинішніми умовами Мін’юсту робота в системі можлива лише за умови написання заяви на звільнення без вказання дати. Зневага, приниження і шантаж - це не ті методи, з якими я згодна працювати», - резюмувала Наталія Панова.