Куди ринули українські вступники, а де майже ніхто не захотів навчатися: статистика вступу
Безліч менеджерів, психологів, маркетологів та вкрай мало вчителів фізики й хімії — такою може стати ситуація на ринку праці за декілька років.
Вересень 2026 року студентами ВНЗ розпочало близько мільйона людей, з них майже 300 тисяч — першокурсники бакалаврату та магістратури. За статистикою Міносвіти: 57,2% першокурсників навчатимуться у п’яти найбільших освітніх центрах: Києві, Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі.
«Водночас зберігається значний попит на навчання в прифронтових регіонах: на конкурсні пропозиції закладів вищої освіти в цих областях припало 29% усіх вступних заяв», — додають у МОН.
Які професії стали фаворитами серед вступників
Серед тих, хто здобуватиме бакалаврський ступінь найбільше майбутніх менеджерів:
- на менеджмент зараховано 19 681 людину,
- на психологію — 12 140 вступників,
- спеціальність «середня освіта» обрали 9 094 людей,
- філологію вивчатиме 8 754 першокурсників,
- на маркетинг — 7 979 людей.
Магістри обрали:
- психологію — 7 890,
- право — 6 202,
- фах «середня освіта» — 4 732,
- менеджмент — 4 431,
- публічне управління та адміністрування — 2 915.
Найменше обирали «Релігієзнавство», «Богослов’я», «Громадське здоров’я», «Деревообробні та меблеві технології», «Дитячі та молодіжні служби».
Деякі спеціальності у ВНЗ стикнулись із кризою
Дуже мало абітурієнтів обрали навчатись на вчителів хімії чи фізики. Показовим став приклад одного з провідних столичних вишів, де, аби здобули фах вчителя фізики документи подали лише двоє абітурієнтів.
Загалом по країні на спеціальності пов’язані з астрономією чи фізикою подали більш як сто вступних заяв. У МОН планують популяризувати дефіцитні спеціальності.
Раніше видання писало про те, що молодь може отримати гранти на навчання. Тут – детально як це зробити у 2026 році.