Куди ринули українські вступники, а де майже ніхто не захотів навчатися: статистика вступу

Вересень 2026 року студентами ВНЗ розпочало близько мільйона людей, з них майже 300 тисяч — першокурсники бакалаврату та магістратури. За статистикою Міносвіти: 57,2% першокурсників навчатимуться у п’яти найбільших освітніх центрах: Києві, Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі.

«Водночас зберігається значний попит на навчання в прифронтових регіонах: на конкурсні пропозиції закладів вищої освіти в цих областях припало 29% усіх вступних заяв», — додають у МОН.

Які професії стали фаворитами серед вступників

Серед тих, хто здобуватиме бакалаврський ступінь найбільше майбутніх менеджерів:

• на менеджмент зараховано 19 681 людину,
• на психологію — 12 140 вступників,
• спеціальність «середня освіта» обрали 9 094 людей,
• філологію вивчатиме 8 754 першокурсників,
• на маркетинг — 7 979 людей.

Магістри обрали:

• психологію — 7 890,
• право — 6 202,
• фах «середня освіта» — 4 732,
• менеджмент — 4 431,
• публічне управління та адміністрування — 2 915.

Найменше обирали «Релігієзнавство», «Богослов’я», «Громадське здоров’я», «Деревообробні та меблеві технології», «Дитячі та молодіжні служби».

Деякі спеціальності у ВНЗ стикнулись із кризою

Дуже мало абітурієнтів обрали навчатись на вчителів хімії чи фізики. Показовим став приклад одного з провідних столичних вишів, де, аби здобули фах вчителя фізики документи подали лише двоє абітурієнтів.

Загалом по країні на спеціальності пов’язані з астрономією чи фізикою подали більш як сто вступних заяв. У МОН планують популяризувати дефіцитні спеціальності.

Раніше видання писало про те, що молодь може отримати гранти на навчання. Тут – детально як це зробити у 2026 році.