Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!

Закарпатців урочисто проводжали у зону АТО

Більше тридцяти мобілізованих чоловіків з різних областей України днями відправляться в зону АТО. Понад три тижні вони проходили підготовку на базі Виноградівської військової частини. Тож у...

Більше тридцяти мобілізованих чоловіків з різних областей України днями відправляться в зону АТО. Понад три тижні вони проходили підготовку на базі Виноградівської військової частини. Тож у Виноградові на пл. Миру святкували свято свободи – День Незалежності України. Молилися за Україну та вояків. Усі бажаючі виступили з напутнім словом, серед яких були: Олег Любімов, Михайло Магочі, Володимир Мочарник, Лісіцкі Михайло, Юдіта Петефі, Володимир Палінкаш… Чоловіки в свою чергу наголосили на обов’язку захищати Батьківщину і вони до цього готові. Адже ще не так давно кожен з нас займався сласними справами, жив буденним звичайним життям… та сьогодні треба захищати не тільки кордони України, а, насамперед, майбутнє наших дітей.

Було сказано багато слів про агресора Путіна, про Росію та наголос лишився на усвідомленні: Україна сьогодні є взірцем боротьби за демократію; жовто-блакитний український прапор є символом свободи у всьому світі, адже вперше за 23 роки ми почали розуміти, що таке державні символи, що таке незалежність і яка її ціна; уперше за 23 роки незалежності від Росії українці дякують Путіну за те, що він об’єднав націю.

Впродовж тривалого часу український народ «ПРОТИ». Проти Януковича, проти корупції, проти свавілля, проти війни, а сьогодні ми – «ЗА». За свободу, за прозору владу, за МИР, за Незалежність, за щастя, за любов, ЗА ЄДИНУ УКРАЇНУ.

Одна лише прикрість – серед нас сьогодні не було тих, хто мав би, як на мене, попросити вибачення у виноградівців за те, що у відповідальну мить не були з народом; тих котрі ще й досі ділять суспільство на партійні табори відносячи себе до тої чи іншої кагорти доносячи свої цінності… певно, вони по-своєму розуміють націю, патріотизм та ЄДНІСТЬ.

Зрештою, містяни побажали воякам мужності, перемоги, а ми неодмінно переможемо, бо з нами правда, з нами Бог. Та найголовніше побажання-прохання прозвучало так: повертайтесь живими, вас люблять і чекають.

Світлана Кедик