Стан здоров’я населення - катастрофічний!

Впродовж всієї історії прагнуло до здоров'я, а головне – до можливостей його збереження та поповнення. Проте лише на межі другої половини XX сторіччя в Статуті ВООЗ (Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я), затвердженому Міжнародною конференцією з охорони здоров'я влітку 1946 року, за підписами представників 61 країни, серед них і України, що набув чинності у квітні 1948 року, було дано загальноприйнята визначення: «Здоров'я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не лише відсутністю хвороб й фізичних дефектів».

Та час невблаганно потребує нових конструктивних рішень, поглядів та пропозицій щодо прогресу охорони здоров'я в захисті, за Гіппократом, цієї найвищої людської цінності. У XXI столітті появилися нові виклики і загрози стосовно людського здоров'я, на які мають адекватно реагувати системи охорони здоров'я кожної країни світу. Глибокі демографічні зміни, ринкові механізми в економіці, нові умови в характері праці, забруднення довкілля, природні катастрофи, диспропорції в сімейних прибутках та доступності до медичних послуг негативно позначаються на загальному здоров'ї в суспільстві. У цих реаліях необхідне критичне переосмислення засобів сучасної стратегії в охороні здоров'я.

На якому ж етапі еволюції медицина перебуває в Україні? В той час, як цивілізовані країни світу десятиліттями так би мовити «шліфували» свої національні системи охорони здоров я, доводячи їх до оптимальних, а наші колишні партнери по соціалістичному табору почали цю роботу зразу ж після розвалу останнього, Україна, фактично, тільки в минулому році приступила до реформування медичної галузі. Цьому сприяла, зокрема, відповідна законодавча база. У 2011 році Верховною Радою України було прийнято 2 закони – «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги» та «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві», які фактично дали старт реформуванню медичної галузі у нашій державі.

Наразі здійснюється підготовка наступного етапу реформи – структурної реорганізації екстреної та вторинної медичної допомоги, зокрема, організації впродовж 2012 року госпітальних округів, а також визначення пунктів тимчасового базування бригад швидкої медичної допомоги. На сьогоднішній день заклади та структурні підрозділи сімейної медицини обслуговують 84,1% населення, причому чисельність сільського населення, що обслуговується лікарями загальної практики сімейної медицини, становить 92,1%. Триває оптимізація мережі закладів охорони здоров'я.

І насамкінець хочу наголосити на тому, що в Україні спостерігається найвищий в Європі рівень депопуляції (вимирання) населення. На думку головного санолога МОЗ, професора Г.Л. Апанасенка, стан здоров'я населення нашої держави – катастрофічний. У так званій «безпечній зоні» здоров'я знаходиться всього близько 1% населення України. Ніякі удосконалення лікувально-діагностичного процесу не здатні радикально змінити ситуацію. Необхідно укріплювати здоров'я популяції. Головний фахівець з питань збереження здоров'я, спираючись на власні дослідження і міжнародний досвід, пропонує підхід, що складається з двох компонентів, а саме: а) приділення особливої уваги цільовим профілактичним програмам за підтримки уряду, спільнот, бізнесу, і, особливо, української громадськості; б) переорієнтація системи охорони здоров'я на визначення груп ризику, своєчасне виявлення хронічних захворювань та станів і контроль їх розвитку. Таким чином, мова йде про необхідність відходу від моделі лікування хвороб до моделі, що передбачає їх профілактику. З цим важко не погодитися.

Юрій Деркач, головний лікар Ракошинської дільничої лікарні