Солотвино зникає з лиця землі

Солотвино йде під землю. Його підмиває вода, яка заповнює старі соляні шахти і вимиває під землею гігантські пустоти, здатні поглинути все селище. Геологи запевняють, що в найближчі п’ять-шість років катастрофа неминуча.

Місцеві жителі таку перспективу рішуче відкидають, оберігаючи спокій своїх годувальників-туристів.

Селище Солотвино розкинулося на правому березі Тиси. Його старовинна назва Слатина, що означає “солона вода”, вперше згадується в 1360 році – вже тоді тут добували сіль. Сьогодні це невеликий населений пункт, на території якого знаходяться не лише житлові будинки і установи, а й самі шахти – № 7, 8 та 9 (шахти № 1-6 давно закриті). Солотвино стоїть на величезному соляному куполі. Сіль залягає під землею на глибині всього 200-300 м.

У декількох кілометрах від сучасних шахт і селища розташовані знамениті Солотвинські озера. Колись це теж був солерудник, але грунтові води зробили свою справу – починаючи з 1902 року все, що було на поверхні, стало провалюватися в безодню, а з часом вода заповнила порожнечі до країв. Саме таке майбутнє геологи пророкують і сучасним шахтам. Біда в тому, що розташовані вони буквально під селищем із дев’ятитисячним населенням.

Зяюча порожнеча

Висновки про стан справ у солотвинському підземному царстві робили фахівці. У відповідь на запит Weekly.ua влада Закарпаття приголомшила: ситуація катастрофічна, гірше й бути не може – Солотвино потрібно оголошувати місцем техногенної катастрофи.

Однак, знаючи схильність співвітчизників до перебільшень, ми вирішили не піддаватися паніці. І навіть коли по дорозі з залізничного вокзалу до солотвинських шахт отримали переслане з Ужгорода документальне підтвердження катастрофи, що насувається – висновки геологів, ми навіть уявити собі не могли, що побачимо через кілька хвилин.

Прямо посеред поля, зовсім недалеко від селища, в землі зяє величезна діра. Її краї осипаються буквально на очах, Солотвино оточує родючий пухкий грунт, який нічого не тримає на поверхні, а знизу безперестанку підмиваєпостійно прибуваючою водою.

Дивлячись на провалля, навіть неспеціалісту стає зрозуміло – підходити близько смертельно небезпечно. Внизу – порожнечі глибиною до 200 метрів. Про те, що там відбувається, читаємо у вже згадуваному звіті Українського науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, гідромеханіки і маркшейдерської справи НАН України: “На території Солотвинського солерудника продовжують розвиватися катастрофічні зміни. Збільшення периметру і глибини провалів поблизу урочища “Чорний Мочар”, а також шахт № 7 і № 8 відбувається зі швидкістю 1-2 метри на тиждень. Головна загроза полягає у збільшенні однієї з порожнин у бік селищного житлового масиву. Якщо шахта № 9 буде залита водою до критичного рівня, це може призвести до непередбачуваних і непрогнозованих руйнівних підземних процесів”.

Додамо, що, за даними геологів, тільки за останні два роки карстові (тобто вимиті водою) порожнечі в деяких місцях навколо і під Солотвином збільшилися в 5-10 разів! Під загрозою провалу – півтори тисячі солотвинців, триста будинків. Разом з ними в будь-який момент під землю можуть піти дві школи, лікарня, поліклініка, місцевий водоканал, лінії електропередачі, пошта, газопровід високого тиску, автодорога Мукачево – Рогатин і навіть залізничне полотно!

У Багдаді все спокійно

Держава робітників і селян ще в середині минулого століття зробило Солотвино знаменитим курортом-лікарнею. Сьогодні в тихому стомленому сонцем селищі панують тиша і спокій. Місцеві жителі і відпочиваючі не хочуть і чути про загрозу провалів.

“Через ці чутки з кожним роком до нас приїжджає все менше відпочиваючих. Хтось за цим стоїть, комусь це вигідно!” – обурюється продавець сувенірів Юлія. “Чутки про селище розпускають навмисно, – вторить їй інший мешканець Солотвина Богдан Бриних. – Але нам наплювати – ми виживемо і без реклами, і навіть з антирекламою: знайомі, родичі розкажуть своїм друзям, товаришам по службі, і люди все одно будуть сюди приїжджати”.

Тим часом Солотвино вражає нас своїм… багатством! Чотириповерхові палаци, мармурові леви і басейни на подвір’ях, доглянуті вулиці, всюди чистота. І дуже людно, незважаючи на скарги солотвинців про щорічне скорочення кількості відпочиваючих.

“Якщо загроза дійсно надумана, всьому цьому може бути тільки одне правдоподібне пояснення – хтось на найвищому рівні намагається збити ціну Солотвинського солерудника, який через карстові процеси сьогодні не працює, – вважає уродженець селища, а нині київський геолог Віктор Шарша. – Адже в надрах солотвинської землі – 3,5 млн. тонн солі, це золоте дно”.

Вся інфраструктура Солотвина, зрозуміло, орієнтована на туриста. Ціни тут по-справжньому курортні – вище столичних. “Гроші беруть за все, – розповів мешканець Харківської області Євген Вишнецький. – Вхід на пляжну територію платний. Крижана вода в душі на пляжі коштує 5 грн., ледве тепла – 10-15 грн. А ціна таксі – 35-40 грн. мінімум. Громадського транспорту в селищі немає, а від готелю до озер кілька кілометрів. Загалом, тут усі намагаються, поки не пізно, урвати якомога більше. А що відпочиваючим залишається робити? Для багатьох хворих астмою або радикулітом ці озера і алергологічна лікарня – єдиний шанс на зцілення”.

Благотворний вплив солей

Ще в минулому році, до затоплення шахти № 8, в ній лікували хворих на астму. Зараз астматики змушені обмежуватися спелеокімнатами в алергологічній лікарні і купанням в озерах. Що ж стосується шахт, тепер взагалі невідомо, чи зможуть їх коли-небудь відновити. “Підземна клініка в шахті № 9 на глибині 200 м була відкрита ще в 1976 році, – розповів нам головний лікар солотвинської Української алергологічної лікарні Ярослав Чонка. – Ефект був колосальний! Ніхто просто не міг у це повірити. У шахтах постійна температура повітря – 22 ° С. Повітря стерильне, в 5-10 разів чистіше, ніж в операційному залі. Звідси і ефект. У 2008 році шахту № 9, в якій повернули собі здоров’я понад 100 тисяч чоловік, затопило. А минулого року вода почала надходити і в шахту № 8. Сьогодні вона закрита”.

За словами інженера з охорони праці Української алергологічної лікарні Віталія Пшенишнюка, зараз з восьмої шахти постійно відкачують воду. “Потрібно підтримувати певний рівень води в шахті – той, який ми зможемо утримувати. Повністю відкачувати воду не варто, тому що тоді у нас утворюється депресійна воронка, і вона притягне воду ще звідки-небудь. А якщо не вживати ніяких заходів, карстові провали підуть від шахти № 8 до лікарні”.

“Ми сподіваємося, що нам все-таки вдасться відремонтувати цю останню з шахт, – розповів завідувач дитячим відділенням лікарні Микола Соколов. – Тільки на неї надії тисяч українських астматиків”.

В обіймах Кунігунди

На пляжах Солотвина вже о восьмій ранку яблуку ніде впасти. Ще за кілометр до найбільшого Солотвинського озера Кунігунда (названого на честь німецької цариці, дружини київського князя Ярополка, яка, як свідчить легенда, через ці місця добиралася до Києва з вигнання) у повітрі став виразно відчуватися запах солі – облизуєш губи, а вони солоні. І це не дивно, адже солоність води в цих водоймах – близько 200 промілле (200 г солі на літр води). Фахівці запевняють, що Солотвинські озера володіють цілющими властивостями, що перевершують води і грязі Мертвого моря.

Біля входу на пляж озера Кунігунда торгують соляними лампами, свічниками і просто кристалами солі. Продавець нахвалює свій товар, намагаючись умовити нас замовити у нього “обивки” кімнати сіллю. Каже, готовий виїхати в будь-яку точку країни заради благородної мети – створення у нас вдома оздоровчого клімату. Напилювання сіллю на стінах буде коштувати всього 450 грн., Напилення з дрібними каменями – 650, а інкрустація великим каменем – 850 грн. “Єдине місце, де з туриста не деруть три шкури”, – відзначаємо ми про себе по дорозі до пляжу.

А тут – натовп. Літні люди, діти, молодь лежать, стоять, сидять буквально спина до спини. У всіх білі соляні розводи на тілі. Вода в озері біляста, глибини не видно, хоча вона чимала. Але при всьому бажанні тут не потонеш – сіль моментально виштовхує на поверхню.

За словами відпочиваючих, тільки тут вони по-справжньому розслаблюються. “У мене серйозний ревматизм, – розповів 63-річний Михайло Онуфрів з Рівного. – Приїду на тиждень в Солотвино, і рік ноги не болять. Їжджу сюди вже сьомий рік. Але жити в селищі страшнувато, намагаюся якомога більше часу проводити на озері”.

“Лікування дає результат, тільки якщо воно комплексне – це і перебування в шахтах, і купання в озерах, і саме місцеве солоне повітря, – розповів частий гість у Солотвині Вадим Сушко з Білої Церкви. – Ми сподіваємося, що шахту відремонтують. Взагалі ці шахти та озера – Божий дар. Сюди приїжджають і з-за кордону – з Чехії, Угорщини, Америки, навіть з Індії. Я чув від астматиків, які користуються інгаляторами, що, коли вони приїжджають сюди, у них наступає полегшення від одного тутешнього повітря”.

Що буде з курортом

Про всі проблеми закарпатської здравниці найвищому рівні знають не з чуток. Віктор Янукович за останні кілька років бував у Солотвині не раз. Деякі фахівці рекомендують уряду законсервувати шахти – затопити їх водою остаточно. Однак це тільки погіршить ситуацію, вважають у селищі.

“Якщо влада ухвалить рішення затопити шахти, це не зупинить руйнівних процесів, – переконаний головний лікар Чонка, посилаючись на думку фахівців. – Навпаки, затоплять восьму шахту, під загрозою виявиться все Солотвино. Все просто: якщо зараз влада не виділить кошти на ремонт штолень і шахт, через пару років їй доведеться виділити кілька мільярдів на відселення людей”.

Місцева влада тим часом стверджує, що все буде добре. “Я підтримую наших жителів – нічого катастрофічного у нас поки що не відбувається, – вважає голова тутешньої селищної ради Юрій Ухаль. – Але річ навіть не в цьому. Ми вже знайшли інвестора, готового вкласти гроші в Солотвинський солерудник. Я не хочу поки розголошувати його ім’я, але скажу лише, що він має намір не тільки відновити видобуток солі, але і провести реабілітаційні роботи в шахтах “. Ким би не був солотвинський рятівник, йому, на думку фахівців, доведеться викласти на відбудову шахт 45 млн. грн., Причому через кожні два роки пасивного очікування ця сума подвоюється. Чи актуальні зараз такі інвестиції для держави або приватного бізнесу – питання риторичне.

Перед від’їздом з Солотвина ми знову навідалися до провалу, який так вразив нас в день приїзду. Каменю, біля якого стояли тоді, ми вже не виявили – соляна безодня поглинула його, наближаючись до селища швидше, ніж до вирішення “проблеми Солотвина” наближається уряд України. Найбільш “просунутий” в маркшейдерській справі.Солотвино йде під землю. Його підмиває вода, яка заповнює старі соляні шахти і вимиває під землею гігантські пустоти, здатні поглинути все селище. Геологи запевняють, що в найближчі п’ять-шість років катастрофа неминуча.