Сміття як вид бізнесу або як Мукачево тільки вчиться викидати відходи (ФОТО)

Однією з головних проблем ХХІ ст. є сміття. Багато людей просто не задумуються, що відбувається зі сміттям, коли викидують обгортку від цукерок, цигарковий недопалок або «сємки» біля свого під’їзду.

Для Мукачева тема побутових відходів є неабияк актуальною. У цьому можна переконатися пройшовши по набережній, або заглянувши у спальні райони міста.

Після закриття старого сміттєзвалища на зміну йому прийшло нове. Воно знаходиться в 10-ти км від центру міста і розташоване на території військового полігону. Зараз «сміттєве царство» є під патронатом комунального підприємства «Чисте місто», яке з 2011 року бореться зі сміттям і захоронює тверді побутові відходи. Приблизний термін експлуатації нового сміттєвого полігону розрахований на 16,5 років, проте цифра є неточною. Все залежить від кількості надходження ТПВ. За 2013 рік на полігоні захоронено 215,9 тис. куб. м. твердих побутових відходів. Виникає питання, що ж таке «захоронення»? Захоронення відходів передбачає їх розміщення на достатній відстані від населених пунктів аби не наносити шкоди здоров’ю людини, або закопування сміття в саму землю. Уявіть, скільки років у землі розкладатиметься пластикова пляшка (180-200 р.), алюмінієві банки (500 р.!), і нарешті скло. А скільки його розбито на місцях відпочинку «вдячними туристами», нікому невідомо. Термін розкладання скла більше 1000 років, це ще як мінімум 12 -15 поколінь будуть нам «вдячні» за такий спадок.

Аби попередити екологічну катастрофу в місті, є перспективи створення сміттєпереробного заводу. Прогнозують, що можливим місцем для цієї справи буде Пістрялівська РЛС, а можливо завод розмістять одразу ж на сміттєзвалищі. Наразі ніхто не дає точних обіцянок стосовно створення утилізуючого заводу, проте, аби пришвидшити цей процес, потрібна небайдужість громадськості.

Та поки не лише у Мукачеві, а й по всій країні тільки думають про впровадження новинок по утилізації сміття, у Європі цим вже активно користуються.

Сміттєвий полігон у Мукачеві

Ні для кого не секрет, що найточнішим показником рівня організованості і цивілізованості країни стає ставлення її мешканців до проблеми сміття. Необхідно, щоб усі жителі попередньо його сортували. Це найперший крок до звільнення міста від сміття. У Європі рекордними показниками організованості можуть похвалитися швейцарці й німці, які не лінуються віднести електричні елементи в одне місце, використані батарейки – в інше, скляні пляшки вкинути в один контейнер, пластикові – в другий, папір – в третій, органічні рештки – в четвертий.

У Мукачеві сортування сміття сприймається деякими жителями «в диковинку». Більшість людей навіть не знають, як правильно викидати сміття у нечисленні сортувальні баки. У згаданих же європейських країнах видаються навіть інструкції, де викладені правила сортування і розподілу сміття, проводяться спеціальні тренінги, а в окремих країнах у школах цьому навіть навчають дітей.

Хай як це дико не звучить, але для окремих людей не те що викинути сміття у сортувальний бак, навіть у звичайнісінький смітник є «непосильним». От і можна побачити обліплену жуйками бруківку на тротуарах, яка у спекотні літні місяці розтоплюється і прилипає до взуття. Або сміття, яке під час сильного вітру винесло десь із-за будинку, куди зачасту люди його викидають.

Переважна більшість населення так і не розуміє основні переваги від сортування відходів: зменшення небезпечних сміттєвих полігонів, відсутність отруйного диму від спалювання сміття, насиченого метаном та вуглецем, отримування вторинної сировини, яка в подальшому використовується в промисловості, забезпечення рециклінгу, тобто повернення відходів у господарське використання.

В умовах дефіциту ресурсів, джерел енергії та екологічної ситуації практика сортування сміття, яке потім переробляється на сміттєпереробних заводах у вторинну сировину, а не спалюється, забруднюючи природне середо-вище та поглинаючи величезну кількість енергії, може стати реальним спасінням для урбанізованих міст та, навіть, приносити прибуток.

Мало хто знає, але бізнес з переробки відходів і виробництва з вторсировини - один із найприбутковіших в усьому світі. А тому залучає великі інвестиції. Однак і малі, і середні підприємці можуть знайти тут свою незайняту нішу. У країнах з розвинутою економікою «зелені» підприємці в пошуках бізнес-ідей іноді приходять до найнесподіваніших рішень.

Приміром, американець Крістофер Гудвін зметикував у буквальному значенні слова продавати сміття. Наприкінці 2005 року він винайшов трешбол – вендінговий автомат, який продає прозорі пластикові кульки зі сміттям. Прибуток від сміттєвого вендінга невеликий, але він все-таки є.

Або ще один приклад, але вже вітчизняний: українська підприємниця Тетяна Богачук заснувала свій бізнес теж на відходах, вибравши, як сировину, залишки з тканин. Вона освоїла печворк (шиття зі шматочків) ще в 1999 році.

Це лише поодинокі приклади того, як люди здатні зі сміття отримувати гроші. По цілому світі можна назвати сотні таких креативних ідей.

Зробити бізнес на непотрібних речах можна. І, мабуть, криза - найсприятливіша пора для цього. Так чи інакше, сортування, утилізація чи переробка сміття дадуть відразу два значних позитивних моменти: звільнення міста від сміття та грошові надходження у бюджет.

Мирослава Вербищук, Олег РусинФото: Ярослав Шелепа