Василь Росул: «Мукачівському вузу потрібно стати справжнім класичним університетом»
Ще вчора у Мукачівському державному університеті кипіли пристрасті, пов’язані із закінченням повноважень колишнього ректора Юрія Мигалини та призначенням виконувача обов’язків ректора Василя Росула. Пан Мигалина настільки зрісся з керівним кріслом, що ні за що не хоче з ним прощатися, хоч і заявляє, що він уже не ректор. Однак з «чиєїсь» подачі, у середу, викладачі та студенти вдавалися до різних нелогічних та незрозумілих заяв та дій. Проте холодна груднева ніч на четвер, здається, остудила гарячку і ситуація починає нормалізовуватись. Все ж новопризначений в.о. ректора Василь Росул зміг потрапити у свій робочий кабінет лише з допомогою слюсарів, оскільки попередник десь «загубив» ключі. Тим не менше, у перший робочий день з в.о. ректора МДУ професором Росулом В.В. інтернет-виданню «Панорама Мукачева» вдалося поспілкуватися.
- Василю Васильовичу! Як би Ви прокоментували події вчорашнього дня, які відбувалися у Мукачівському державному університеті?
- Я можу прокоментувати це як ненормальне явище. Тому що є закон, давно встановлені правила. Це не приватний вуз однієї людини, це державний вуз. І коли приходять представники влади із відповідними документами і наказами, то їх треба виконувати. Якщо, звичайно, підлеглі – це люди з нормальною, так би мовити, психікою. І ми сьогодні вже лише згадуємо це.
Ю.В. Мигалина знав ще два місяці тому, що він буде звільнений і письмово був попереджений. Проте складається враження, що з метою задоволення власних амбіцій, він, не маючи жодних підстав, обманював колектив, лякаючи людей об’єднанням закарпатських університетів. Хоча жодного документу з цього приводу немає. Більше того, ним були введені в оману навіть депутати міської ради. На сьогодні я маю повноваження сказати від імені Міністерства освіти і науки та губернатора Закарпатської області О.О. Ледиди про те, що мова про об’єднання вишів не йде. МОН схиляється до того, щоб у невеликій Закарпатській області діяли два або максимум три виші, які будуть створювати здорову альтернативу і конкуренцію. Вчора було заявлено з приводу того, що все це ініціює Ф. Ващук. Скажу відверто, Ф.Г. Ващук є головою Ради ректорів Закарпатської області. Якщо всі виші будуть об’єднані в один, то яку Раду очолюватиме Федір Григорович? Крім того на сьогодні в УжНУ вистачає проблем, які виникли у зв’язку з об’єднанням двох великих ужгородських вишів, які потрібно настроювати на нормальний та робочий лад. Тим більше мені відомо, що Ужгородський національний університет сьогодні серйозно готується отримати статус дослідницького університету.
- А як Ви ставитесь до заяви, поширеної вчора в Інтернеті Юрієм Мигалиною, з приводу того, що Ви стороння людина для мукачівського університету?
- Почнемо з історії. Юрій Вікентійович має слабку пам'ять. Він забув про те, що у свій час саме я, як начальник управління освіти і науки Закарпатської ОДА, домовлявся з міністром освіти і науки М.З. Згуровським, який потім запрошував мене працювати заступником, про перетворення в самостійний вуз мукачівської філії Хмельницького університету, яка на той час була тільки створена. З Михайлом Захаровичем була досягнута така домовленість. Коли я про це сказав, до речі, Ю.Мигалині, то він заявив, що і він, і весь колектив технологічного інституту буде мене пам’ятати все життя і буде молитися за мене. Якщо вдаватися в деталі, то Ю.Мигалина привіз мені на вокзал документи необхідні для отримання філією статусу самостійного інституту. Свого часу я був доцентом Мукачівського технологічного інституту, тому що не вистачало наукових кадрів в необхідній кількості для його ліцензування й акредитації. По-друге, половина нинішнього колективу МДУ – це працівники Мукачівського гуманітарно-педагогічного інституту, ректором якого я був. І якби не було МГПІ – не було б і цього університету. Це треба зрозуміти. Тому це груба та цинічна заява колишнього ректора. Але якщо брати до уваги деякі хитрощі, то Ю.Мигалині хотілося зробити виконувачем обов’язків свою людину, поскільки це не вдалося йому особисто. А через певний час знову переобрати себе ректором цього університету. Люди професійні це прекрасно розуміють. І сьогодні його ж колишні підлеглі про це говорили.
- Сьогодні з’явилась інформація, що Ви вже встигли провести й першу нараду. Чи відповідає вона дійсності?
- Так, я провів робочу нараду з проректорами, деканами, завідувачами кафедр, представниками студентства. Ми обговорили робочі моменти. Нарада була конструктивною. Були запитання – були відповіді. Всі хочуть працювати. Сьогодні вранці я про це сказав Ю.Мигалині, просив його – Юрій Вікентійович, не робіть заручниками своєї власної персони та власних амбіцій, людей яким ще жити, працювати і створювати сім’ї. Я йому це просто в очі сказав. Вчора Ви вже зробили заручниками проректорів вузу у присутності заступника губернатора І.І.Качура та директора департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА М.І.Кляп. Але Ю,Мигалина все рівно, як завжди гонорово, маючи свою думку, пішов і зібрав невелику групу людей перед будівлею. Спробував зробити це і сьогодні, але великої підтримки не отримав. Навчальний процес продовжується у звичайному ритмі.
- За 18 років свого правління Юрій Мигалина «привів» МДУ на останню 30-ту сходинку серед усіх класичних університетів України. З цього виникає питання: а які Ваші першочергові завдання?
- Коли тільки Ю.Мигалина був призначений ректором об’єднаного університету, я попереджував тодішнє керівництво області, що Юрій Вікентійович не зможе створити університет відповідного ІV рівня акредитації, згідно чинного українського законодавства. Так воно і сталося. Пройшло п’ять років, так званий університет був створений з двох інститутів, які були акредитовані за третім рівнем акредитації кожен, таким і залишився об’єднаний вуз. Професіонали від освіти розуміють, що рівень інституту, університету чи академії визначається акредитацією його в цілому. В Законі «Про вищу освіту» сказано, що університет – це вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації. За п’ять років Мигалині не вдалося цього досягти. Це є серйозною проблемою сьогодні. Тому я вважаю, і на цьому наголошував у сьогоднішній розмові з керівниками структурних підрозділів МДУ, що є лише два шляхи: або ми станемо легітимним університетом, або нас знову повернуть до рівня інституту. Я розумію, що є проблеми з кадрами. Багато хороших професорів та академіків після об’єднання інститутів звільнилися за власною ініціативою, підкреслюю за власною. Тим, які залишилися, «допоміг» своїми неадекватними діями звільнитися Ю.Мигалина. Чи не найрезонанснішим було звільнення професора Б.Андрієвського.
Говорити про проблеми вузу на сьогоднішній день конкретніше мені не легко. Буквально годину тому я приступив до обов’язків. Розберуся, а там вже будемо думати як покращити ситуацію. В лікарів є гарний девіз – «не нашкодь» і я вважаю, що все, що робиться, повинно здійснюватися в інтересах людей, як студентів, так і професорсько-викладацького складу і всього персоналу вишу. Нам треба розширятись, відкривати нові спеціальності. Потрібно готувати фахівців тих професій, які потрібні Закарпатській області. Колись технологічний інститут був створений під Ю.Мигалину, бо він приїхав з Хмельницького, і те, що було там, він сюди «запозичив». Я вважаю, що треба готувати таких спеціалістів-професіоналів, які б не боялися ні виробництва, ні школи. Тридцяте місце у Всеукраїнському рейтингу класичних університетів, яке залишив нам у спадок Мигалина, – це звичайно ганьба. Це не робить честі нікому, хоча дехто веде себе так, ніби його вуз займав перше або друге місце в Україні.
- Напередодні Нового року та Різдва Христового, щоб Ви хотіли побажати колективу університету?
- Колективу університету я бажаю здоров’я міцного, радості від життя, людського щастя, успіхів, душевної рівноваги, Божої благодаті. Цього ж бажаю сім’ям усіх членів чисельного колективу Мукачівського державного університету.