Роздержавлення комунальної преси - досвід мукачівської "Панорами"
Мукачівська «Панорама» не лише вижила, а й стала самостійною
Що очікує комунальні ЗМІ та їхні редакційні колективи, якщо вони залишаться без бюджетної «голки»? В Україні вже не перший рік йдеться про роздержавлення центральної та комунальної преси, розроблено законодавчу базу для його здійснення. Однак до другого читання законопроекту Верховна Рада України не дійшла, тож у правовому полі процес так і не може розпочатися, що породжує безліч зловживань у майновій сфері і порушень прав редакційних колективів. «Урядовий кур’єр» виявив немало позитивного досвіду у колег, які вирушили у «вільне плавання».
Але редакціям вкрай потрібна чітко виписана законодавча база для своєї діяльності, а майбутня доля видань залежатиме від професійності творчих колективів.
ДОСВІД. У рамочці на стіні колишньої мукачівської райгазети «Панорама» висить пожовклий перший її номер від 7 грудня 1945 року. Ще не вщухли відголоски війни, а саме Закарпаття зовсім недавно вирішило свою українську долю (Маніфест про входження краю до складу України було прийнято лише роком раніше в Мукачеві), а видання вже запрацювало на повну потужність. Писали до «Прапора перемоги» та видавали його люди, яких знали у Закарпатті й за його межами, в тому числі український письменник Юрій Мейгеш, заслужені журналісти. «Прапор» виходив під цією назвою до 1990-го, а на зламі епох колектив узяв нову назву – «Панорама», однак на неї чекали набагато серйозніші зміни. Редакція десятиліттями розташовувалася у двоповерховому приміщенні, але обраний на початку 1990-х міський глова за спиною колективу підкилимно приватизував будівлю. Дійшло до погроз із боку нового власника. «Щоб завтра вас там не було!» – звучало з дня на день зі слухавки. Врятували газету витримка і дипломатична поведінка її головного редактора Василя Гарагонича, якому вдалося виграти судову справу і хоча б частково компенсувати матеріальні втрати «Панорами».
– Півтораста тисяч гривень, які отримали у вигляді компенсації за відібране приміщення, на той час ще мали ціну, – розповідає Василь Васильович. – Їх вистачило на покупку двох квартир у центрі міста, які об’єднали і відремонтували. Тож сьогодні редакція складається з 4 просторих кімнат. Балкон виходить на центральну міську площу, на ньому розмістили назву газети, яку видно звідусіль. – Неоціненну справу для колективу зробив колишній голова Мукачівської райдержадміністрації, який в один час очолював і раду, Віктор Дядченко, – продовжував керівник газети. – Він зрозумів бажання колективу стати повноправним власником видання, переконував депутатів у тому, що редакція повинна звільнитися від залежного статусу, який обмежує ділову ініціативу. Фінансової допомоги ми майже не отримували: журналісти працювали на півставки, газета виходила на 4 сторінках лише раз на два тижні без жодної ілюстрації. Добровільна відмова однієї зі сторін (іншою був трудовий колектив редакції) від статусу засновника відкрила дорогу до повної самостійності.
Попередження скептиків про неминучу смерть без бюджетних дотацій не справдилися: газета вижила. Сили помножилися вдесятеро, м’язи зміцніли. У результаті – навчилися плавати без чужої підтримки. Журналісти старшого віку повиходили на пенсію, тож нині в колективі п’ятеро молодих журналістів. Працівникам доводиться не лише писати, а й займатися додрукарською підготовкою – верстати, займатися художнім оформленням, бути рекламними агентами і менеджерами .
Сучасна «Панорама» виходить щотижня на 12 шпальтах, і частково – в кольорі. Кілька років тому газета започаткувала власний сайт «Панорама Мукачева»: сьогодні він уже входить до п’ятірки найбільш відвідуваних в області. Ще одним проектом, який запропонував Іван Гарагонич, став випуск рекламно-інформаційного видання під назвою «Панорама Плюс Бізнес», яке має велику популярність у читачів. Найостанніша ж ідея – відкриття першого в Мукачеві прес-центру. Колишня державна газета стала і творчим осередком і має статус ТОВ. Зарплата працівників залежить лише від них самих. А їм слід змагатися не лише ще з двома мукачівськими газетами, а й з півтора десятками обласних видань. За мукачівських читачів та ринок реклами змагаються всі.
Нині «Панорама» цю боротьбу виграє: наклад становить майже 6 тисяч примірників; третину з них реалізовують у кіосках, решта надходить до читачів за передплатою. У приміщеннях газети зроблено євроремонт і встановлено сучасні меблі, тож працювати стало набагато приємніше. На видному місці – численні нагороди за призові місця, здобуті в оглядах та конкурсах на кращі ЗМІ. А редактор Василь Гарагонич за цей час встиг захистити дисертацію і стати доктором історичних наук і професором одного з вишів. «Усе здобуте – вже в минулому, а попереду – нові ідеї та вимоги, що їх ставить життя», – підсумовує він.
Василь Бедзір, "Урядовий кур’єр", 25 грудня 2013 р.