Угорський дипломат просить не порівнювати ситуацію в Закарпатті із Донбасом

Угорщину як і Грецію називають найголовнішим союзником Росії серед країн Європейського Союзу. Проте уряди цих країн свої загравання з Володимиром Путіним пояснюють просто – захищаємо національні інтереси. Війна в Україні суттєво позначилася на товарообігу між двома країнами, а втрати Угорщини від санкцій, запроваджених ЄС проти Росії змусили керівництво країни лавірувати між спільними інтересами ЄС і політикою захисту внутрішнього ринку через збитки. Відчуваючи це, ще у 2014-му році прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявляв, що виступає проти введення санкцій проти Росії, однак опісля дещо пом’якшив свою позицію, закликаючи лише до ретельного аналізу доцільності продовження санкцій проти РФ, оскільки Угорщина уже недоотримала через це 4 млрд доларів.

За часів Віктора Януковича, а також перед президентськими виборами в Україні у 2014 році відносини між країнами бажали кращого. Причому, цього не приховували не тільки українські дипломати, а я їх угорські колеги. Та після Революції достоїнства ситуація поступово змінюється. Однак рух цей надзвичайно повільний, одним свідченням чого є майже дворічна відсутність в Угорщині Посла України. Лише 30 травня Президент Петро Порошенко призначив кадрового дипломата Любов Непоп на посаду Посла України в Угорщині.

В Україні проживає досить велика угорська громада – близько 150 тисяч людей, якщо вірити останньому великому перепису населення, який проводився у 2001-му році. Переважна частина з них проживає у Закарпатській області. Цілком природно, що вони є цікавими українському політикуму. Напередодні останніх парламентських виборів в Україні угорська громада просила ЦВК розподілити округи з огляду на компактність проживання угорської громади, однак нацменшині на поступки не пішли. Окрім того, є низка прохань у земельній, освітній сфері. Згадують угорці і обіцянки нинішнього президента. За три тижні до президентських виборів у 2014 році тоді ще кандидат на посаду очільника держави Петро Олексійович підписав угоду з Товариством угорської культури Закарпаття (KMKSZ), яка потім стала партією КМКС. Однак з семи пунктів документу, зобов’язання виконання яких взяв на себе Порошенко, з того часу був виконаний лише один, який стосується обрання депутатом представника КМКС за допомогою пропрезидентської політичної сили. «Хотів би наголосити на тому, що це місцеві угорці просили, а не уряд Угорщини, не з Будапешту лунала вказівка», – каже Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень, наголошуючи, що до цих вимог і домовленостей офіційний Будапешт жодного відношення не має. Як не має такого відношення і до ініціативи депутатів закарпатської облради від 5 квітня цього року звернутися до президента з приводу змін до Конституції, з ціллю надання широких адміністративних і фінансових повноважень органам місцевого самоврядування, яке багато хто розцінив як спробу розхитати ситуацію за сценарієм Донбасу. Серед жорстких противників такого звернення є, зокрема, й глава Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

Натомість Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень вважає, що угорська громада має право на збільшення повноважень. Між тим, дипломат заявляє про некоректність порівняння із прикладом Донбасу. Каже, що жодних сепаратистських загроз вона не становить.