На Іршавщині відбувся фестиваль ковалів

"Водичка йде з річки сюда в лоток. Туй лоток дає до 100 кубов. Там є 3 важелі. Піднімаємо – воно опускається на колесо, колесо вращається. Чим більше водички пускаємо, тим більше сил дає молот", – сказав коваль Михайло Пилипчинець.

Так працює єдина в Україні кузня-музей «Гамора» в селі Лисичево, на Іршавщині. Протягом двох днів тут традиційно організували фестиваль ковальського мистецтва.

Михайло Пилипчинець – найдосвідченіший коваль у цій кузні. Понад 30 років він кує сільськогосподарський реманент у єдиній в Україні діючій кузні, яка працює за принципом водяного млина.

Обертальний рух колеса і приводить в дію молот вагою 125 кілограмів. За кілька вправних ударів вдається з нагрітого металу зробити мотику чи лопату.

У кожного майстра є помічник – розповідає пан Михайло. Лише співпраця з ним допомагає швидко і якісно виготовляти продукцію.

"В основному займаємось таким, для домашнього господарства — лопати, мотики, тяпки", – стверджує коваль Віктор Туряниця.

Поки в одному кутку ковалі демонстрували швидкість і вправність у виготовленні сільгоспзнарядь, в іншому – експериментували із художньою ковкою. Іван демонструє туристам як виготовляється мідна квітка-підставка.

"Більше займаюсь навіть чеканкою по міді, по кольорових металах. Створюю різні фігури. Стараюсь робити речі більш художні", – мовив коваль Іван Щур.

Гостям свята дозволяли брати участь у процесі кування. Щоправда, лише там, де безпечно.

"Це унікальна дія подивитися як працює цей гамор на моді. Тут дуже цікаво", – поділилась враженнями туристка Юлія з Білої Церкви.

Увесь час на подвір’ї кузні працювало мануфактурне міні-містечко. Тут усі охочі могли викувати підкови та зліпити на пам’ять глиняний глечик. Гостей розважали колективи народної самодіяльності.