До Дня Хрещення Русі в Ужгороді експонують унікальні ікони
Твори сакрального змісту в збірці закарпатського обласного художнього музею ім. Й.Бокшая становлять помітну частину – і за обсягом, і за значимістю. Перлиною колекції є ікона Архангела Михаїла, написана на початку XVII століття знаним іконописцем із Галичини, яскравим представником українського бароко Іллею Бродлаковичем-Вишенським. Декілька творів цього митця, а також тематичні роботи зарубіжних і вітчизняних художників, зокрема, закарпатських корифеїв – Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая – представлені у постійних виставках музею. Однак, уже доброю традицією до Дня Хрещення Київської Русі стали спеціальні презентації тих творів іконопису, які вкрай рідко покидають сховища. Щораз експонати інші. Приміром, цьогоріч музейники представили добірку «Закарпатська ікона XVIIІ-XIX ст.», до якої увійшли 13 творів – це і цикл «Блаженства», написаний Тадеєм Спалинським – автором образів для іконостасу Ужгородського Хрестовоздвиженського кафедрального греко-католицького собору, і сюжетне сакральне полотно Йосипа Бокшая, і низка ікон невідомого авторства, що свого часу були віднайдені в закарпатських храмах. Виставка справді варта відвідання, тим паче, що іншої можливості знайомити своїх гостей із цими шедеврами – в музею нема, – зітхає директор Франциск Ерфан.
"По нашим задумам, те, що ми якраз працюємо над цим із управлінням культури вже досить давно – це є той факт, що музей свої територіальні, експозиційні можливості вичерпав. За рахунок цього ми тільки дуже частково й іноді показуємо унікальні частини нашої експозиції. Ну, ми виставляємо постійно діючі експозиції – це «золотий фонд» музею, який теж не весь виставлений… Сакральне мистецтво в цих розширеннях займало б досить таке вагоме місце. Із-за цього в нас був такий задум, щоб взагалі відокремити сакральне мистецтво від «цивільного» живопису, ну, я би так сформулював. Для цього ідеально би підходило, якщо би зробити цей комплекс, над чим ми працюємо – Ужгородський культурний центр, куди би входило і «Совине гніздо», і вся будова Жупанату", – зауважив очільник Закарпатського художнього музею ім. Й. Бокшая Франциск Ерфан.
Ідею створення згаданого культурного центру музейники та крайові художники виношують уже не перший рік, та тільки зараз, каже директор, із владою вдалося досягти певних домовленостей. Не секрет, що до Ужгорода прибуває дедалі більше туристів, а отже потрібно мати чим їх зацікавити і в мистецькому сенсі, не кажучи вже про необхідність створення належних умов для зберігання й одночасного експонування максимально цілісних музейних збірок. Якщо центр таки буде створено, то сакральне мистецтво відокремлять від решти експонатів музею, найімовірніше, облаштувавши виставковий зал, який нагадував би церкву. До слова, одна з будівель колишнього Жупанату й справді раніше слугувала церквою, тож таке її відродження буде цілком доречним, а подібна презентація іконописних творінь художників різних країн і епох – може стати справжньою принадою для всіх, хто цікавиться не тільки мистецтвом, а й релігією та історією.
Що ж до збірки ікон, представлених нині, оглянути їх охочі зможуть до середини серпня.