Журналісти розповіли про закарпатські традиції свята Водохреща
19-го січня християни східного обряду святкують Хрещення Господнє. В народі його ще називають Богоявлення, Водохреща або Йордан. Згідно Біблії, саме в цей день Ісус з’явився в натовпі і забажав охреститися, незважаючи на те, що був без гріха. У храмах або біля водоймищ у цей день служать Святкові Літургії, які завершують свяченням води.
"Через чотири століття знаходиться людина, яка виглядає, немов Ілля. І зараз люди приходять подивитися. І люди приходять. І інший євангеліст описує і деталізує, які люди приходять. Приходять урядовці, приходять солдати, приходять амхарці, тобто простолюд. І люди стають в чергу і кожен приходить зі своїми проблемами. І в цій черзі стоїть також один чоловік, якого Іван Хреститель хрестить водою і в цей момент голос з неба каже, що це Син Мій Улюблений і сходить Дух Святий у виді голуба", – каже о. Владислав Ігнатишин, священик.
У народі вважають, що освячена в цей день вода має захисну, очисну та лікувальну силу. Звідси і традиція купання в ополонці, яка збереглася до сьогодні. Раніше на замерзлих водоймищах вирізали хрест. Обливали його буряковим узваром. Поруч клали арку з гілок сосни та ялини. Потім приходив священик і освячував водоймище. Після цього люди купалися там та пили тієї цілющої води.
"Є певна відмінність у святкуванні Водохреща колись і зараз. Колись воду освячували не священики, а освячення води відбувалося індивідуально. Наприклад, набирали воду в 12 посудин, ставили її напередодні цього Водохреща, як зараз кажуть, на вікно і відбувалося освячення води зорями. Пізніше цією водою вмивалися всі члени родини і вірили, що це притягне до них удачу у всіх справах і відверне від них будь-які негаразди", – мовила Оксана Тиховська, доцент кафедри літератури УжНУ.
Хрещення Господнє є завершальним святом різдвяно-новорічного циклу. Люди освячують воду і вона оберігає їх протягом цілого року на згадку про хрещення Ісуса у Йордані.