Об’єднання національних меншин Закарпаття заявили, що вони не виступають проти української мови

У Закарпатській облдержадміністрації відбувся круглий стіл із обговорення зареєстрованих у Верховній Раді України мовних законопроектів. Ініціатором заходу, в якому взяли участь представники всіх національно-культурних товариств Закарпаття, став Геннадій Москаль. Мета круглого столу – висловити у відкритій дискусії ставлення до трьох законодавчих ініціатив, які у випадку схвалення матимуть безпосередній вплив на багатонаціональне Закарпаття. На початку дискусії голова ОДА наголосив, що державною мовою України є українська – ця норма закріплена як у Конституції України, так і в ряді законів та нормативних актів України, і ніким не піддається жодним сумнівам.

Водночас Конституція України статтею 10 гарантує вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин. Крім того, Україна ратифікувала ряд міжнародних правових актів, що мають безпосереднє відношення до мов національних меншин (Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, Рамкова конвенція про захист прав національних меншин, Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод). Усі ратифіковані Україною міжнародні правові акти та договори, згідно з Конституцією, є частиною українського законодавства, – зазначає прес-служба ОДА.

Геннадій Москаль детально проаналізував зареєстровані у Верховній Раді мовні законопроекти і виявив у них купу невідповідностей Конституції та законам України.

– Автори законопроектів іноді доходять до абсурду – пропонують, наприклад, зробити мовою театральних спектаклів тільки українську, не враховуючи того факту, що по всій Україні (в тому числі й на Закарпатті) функціонують національні театри, – заявив голова ОДА. – Або хочуть зробити українську мову мовою релігійних обрядів, запровадити обов’язкову сертифікацію кожного громадянина України на предмет володіння державною мовою, видавати дві третини друкованих ЗМІ, у тому числі приватних, державною мовою тощо. Зареєстровані законопроекти вказують на непрофесійність Верховної Ради і ще раз підтверджують той факт, що деякі народні депутати відірвані від реалій і навіть не уявляють, як їхні ініціативи могли би бути застосовані на практиці.

Представники всіх національно-культурних товариств, що взяли участь у дискусії, виступили із закликом не допустити звуження прав національних меншин, які закріплені в діючому законодавстві й гарантовані 22 статтею Конституції України. Таке звуження викличе дестабілізацію в багатонаціональних регіонах України, до яких належить і Закарпаття. При розробці мовних законопроектів слід обов’язково враховувати й думку представників національних меншин, які живуть в Україні, є її громадянами, володіють державною мовою (яка дає більше можливостей для працевлаштування в Україні), але хочуть, щоб їхні діти навчалися рідною мовою. «Ми виступаємо не проти української мови, а за мовне розмаїття в Україні» – наголосив один із виступаючих. До речі, всі учасники круглого столу, незалежно від національності, спілкувалися виключно українською мовою.

Слово у відкритій дискусії взяв і представник однієї з громадських організацій, котрий у некоректній формі висловився про присутніх представників національно-культурних товариств і навіть заявив, що відділ національностей та релігій ОДА має очолювати виключно українець за національністю. Однак під час дискусії з Геннадієм Москалем виступаючий зізнався, що жоден із обговорюваних законопроектів (які були предметом обговорення круглого столу) не читав, на пропозицію зустрітися окремо після вивчення цих законодавчих ініціатив не відповів, а після уточнення голови ОДА, що посада начальника відділу національностей та релігій вакантна й пропозицію подати на відкритий конкурс власну кандидатуру, взагалі вийшов із зали.

За підсумками круглого столу його учасники прийняли рішення підписати спільну резолюцію й направити її на розгляд Верховної Ради України. Текст резолюції зараз готується й буде оприлюднений пізніше.