У Ракошині цими вихідними фестивалили та прославляли шкварку
Неспокійно було на душі у голови Мукачівської РДА Іллі Токаря. Усе в районі ніби гарно, податки надходять справно і куди треба. Якось навіть нудно. А от у Берегівському районі он які фестивалі проводять – про гечанських гентешів уже півсвіту знає. Зібрав Ілля Іванович сільських голів, гепнув кулаком об стіл: ану, мовляв, вшкварте що-небудь, аби не гірше. Так народився фестиваль «Ракошинська шкварка».
Треба визнати, на Мукачівщині до фестивалю підійшли з належним розмахом. Найперше, місцем проведення був обраний чи не найбільший населений пункт району – Ракошино. І географічно вигідно – між Мукачевом та Ужгородом. Сцені, яку встановили біля сільради, гечани можуть тільки позаздрити. Дитяча карусель, батут, виставка голубів. Прибули делегації сіл-побратимів з Польщі, Словаччини та Угорщини.
Сільський голова Василь Коштура не міг натішитися згуртованістю громади: «До підготовки та організації фестивалю долучилися усі: і депутатський корпус, і виконком, клуби, обидві школи, п’ять дитячих садочків, усі підприємці села та директори великих підприємств. Районна адміністрація допомогла з орендою сцени, були залучені кілька відділів РДА. Громадські формування взялися за охорону та наведення порядку ще з вечора в переддень фестивалю «Ракошинська шкварка».
Свято урочисто відкрили, одні дитячі колективи без упину змінювались іншими. А от коли почали шукати, власне, шкварки, ми їх не виявили. У тіні дерев різники поралися навколо єдиної заколотої свині, а по всій території фестивалю не набралося й десятка підприємців, що смажили шашлик та варили бограч. При цьому, один з опитаних був з Чопа, другий – з того ж Берегова. Не сумніваємося, що гості фестивалю за два дні поласували шкварками, і свиней мабуть пішло з життя більше, але цього ми вже не бачили.
Жіночки тим часом у селі подейкували: «Скільки вже тих фестивалів понароблювали, та усе гентешів. Могли б зробити щось інше – свято шетеменів, наприклад». Ще, в принципі, не пізно започаткувати «Ракошинську шетеменю». І провести восени, коли Ракошино святкуватиме своє 680-річчя. «Розмах» у села є, бізнесменів вистачає, а щодо багатих власних традицій ніхто й не сумнівається.
Олександр Клімов