У Мукачівському коледжі згадували про народні традиції

Викладачі й студенти Мукачівського кооперативного торговельно-економічного коледжу ще довго будуть в ореолі приємних вражень від почутого і побаченого в час відкритої виховної години, яку підготувала і провела зі своїми вихованцями академнаставниця 331 групи Тетяна Йосипівна Епереші.

Тема – широка, різновекторна, важлива в плані виховання у молоді любові та шани до рідної України на прикладах народних традицій, обрядів, звичаїв. До того ж – має безпосереднє відношення до профорієнтаційної роботи майбутніх фахівців сфери послуг закладів ресторанного господарства.

Творча знахідка викладача – у донесенні важливих істин до студентів. Це стосується і вибору теми, матеріалів, сценарію, обладнання, місця проведення, залучення до підготовки студентів. А тема, на перший погляд, буденна – «Закарпатська кухня в народних святах та обрядах».

Розкриття її почалося вступним словом Тетяни Йосипівни. Вона наголосила, що рідна земля для нас є священною, бо тут ми народились, виросли, вчилися, пізнаємо науки, життя, добро, культуру, традиції, боремось із злом, долаємо труднощі…

Наш край унікальний за природними ознаками, географічним розташуванням і за історичними факторами. А, головне, – Закарпаття багатонаціональне. Тож закономірно, що закарпатська кухня носить інтернаціональний характер, є самобутньою і унікальною. Переважна більшість страв «дійшла до нас» з давнини. Звичайно, кулінарна творчість постійно оновлюється і вдосконалюється, її таємниці передаються з роду в рід, із покоління в покоління.

Продовженням сказаного стала «подорож» для ознайомлення із закарпатською кухнею на важливих народних святах та обрядах, яку здійснили ведучі Евеліна Кампо та Іванна Шкомар. Цікавими були також інсценізації вечорниць, усний журнал, проведення «Масляної», перегляд аудіо- фото- та відеоматеріалів.

Дуже повчальними були розповіді про піст та підготовку до Великодньої святкової трапези.

Саме субота перед Великоднем служить укладання кошика на освячення пасхи. У кожній сім’ї є особливий кошик, вишитий візерунком рушничок. Кошик наповнюють святковими наїдками (пасха, писанки, сало, ковбаса, вдар, хрін, часник, мало, сіль…). У кожному регіоні, – відтак і в родині, у кошик додають щось своє. Та Мукачівщині – пляшку домашнього червоного вина, тістечка, яблука, сир, тощо.

Розповіді студентів , демонстрування зразків закарпатської кухні, пропозиції рецептів – все це мало повчальне значення для майбутніх фахівців та сімейних пар.

А підсумкові слова викладача товарознавства Т. Й. Епереші стали утвердженням думки, що народні традиції – основа духовності, патріотизму. І ця тема буде вічною, бо синівська любов до Батьківщини, свого народу, відданість рідній землі мають бути притаманними кожному. Дорожити традиціями, звичаями, обрядами, творчо втілювати їх у життя – обов’язок молодих людей. А ще – вивчати минуле, збагачуватись традиційним досвідом – це реальний шлях у майбутнє. В цьому також запорука зв’язків поколінь.

Завжди маємо пам’ятати: народні традиції – наша історія, народна мудрість, ментальність, духовність.

Сповідуймо народні традиції, бо в них – міць нашого національного і родового коріння.

…Дійство сподобалося усім, воно дане корисним для майбутніх менеджерів та адміністраторів у закладах ресторанного господарства й торгівлі.

Людмила Кеменяш, староста групи