Лілія Гриневич побувала в ужгородській спеціалізованій ЗОШ №4 із поглибленим вивченням словацької мови

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич сьогодні в рамках свого дводенного робочого візиту на Закарпаття побувала в ужгородській спеціалізованій ЗОШ №4 із поглибленим вивченням словацької мови.

Лілія Михайлівна зайшла на урок у початкові класи, де навчання проводиться словацькою мовою. В одному з них, другому, вчителем за контрактом працює пан Ян зі Словаччини, він викладає в Ужгороді вже 6-ий рік. Діти саме вивчали шестикутники, малюючи їх пальчиками в коробках із цукром, куштували мед, який бджоли складають у соти-шестигранники. Гриневич відзначила, що вчитель застосовує творчий, креативний підхід до проведення уроку, на який орієнтуватиметься і нова українська школа за реформою і новим законом про освіту. Також поспілкувалася з дітьми, аби відчути, як вони володіють українською.

Побувала пані міністр також на уроці хімії, де запитувала дітей, чи не важко їм після навчання в початкових класах словацькою з 5-го класу вичати предмети українською. Школярі запевнили, що коли і є труднощі, то вони минають за тиждень-два.

У 7-класників на уроці математики пані міністру розповіли, що школа вже третій рік працює в рамках експерименту про мультилінгвальну освіту і, скажімо, нову тему з тієї ж математики розбирають українською, потім дають термінологію словацькою. За словами вчительки, контрольні та тести обома мовами підтверджують, що діти вільно володіють знаннями обома мовами.

Відтак Лілія Гриневич відповіла на запитання журналістів. Відзначила зусилля та ресурси, які використовують педагоги ужгородської школи №4, у тому числі ті, що зі Словаччини, щоб зробити навчання цікавим. Щодо нового закону і, зокрема, навчання мовами нацменшин, наголосила, що треба дочекатися висновків Венеціанської комісії і відповідно до них імплементувати закон. Важливо створювати нові методики, підходи, видавати нові підручники, проводити навчання педагогів.

Міністр висловила жаль, що позиція Угорщини щодо статті 7 українського закону про освіту більше політична, зокрема з огляду на майбутні вибори у цій країні, ніж стосується власне освіти дітей і їхньої майбутньої успішності в житті. Щодо того, що більше 64% випускників зі шкіл з викладанням мовами нацменшин не можуть скласти ЗНО, сказала, що це вина не дітей, а держави, яка за роки незалежності не зробила систему, котра б забезпечувала вільне оволодіння державною мовою.

Пані міністр також відзначила, що 5 шкіл із використанням навчання польською в Україні якраз «вписуються» в норми нового закону про освіту і там процес викладання суттєво не зміниться. Ведуться також перемовини з румунською стороною і насамперед щодо хорошого досвіду, який уже є з використанням білінгвальної (двомовної) освіти.

За словами пані Гриневич, Міністерство у Верховну Раду представить кілька моделей для навчання представників нацменшин, а громади на місцях, батьки і вчителі зможуть обирати, як саме організовувати навчальний процес. Бо головне – не обмежувати дитину, коли вона може бути прив’язана лише до регіону з компактним проживанням нацменшини, та й то лише на низькокваліфікованій роботі чи виїздити за кордон, а дати їй усі можливості для вибору життєвого шляху. У цих моделях враховуватимуть, насамперед, про яку мовну групу йдеться – близька вона до української, чи зовсім інша, скажімо, фіно-угорська, і тоді потрібні інші методики, а також, чи має можливість дитина поза школою спілкуватися, оволодівати українською, а чи живе в іншомовному середовищі.

Лілія Михайлівна також розповіла, що на зустрічі в УжНУ закликала зосередитися на підготовці двомовних педагогів із різних предметів і що для цього міністерство готове збільшити держамволення на підготовку саме таких педагогів. Також на підвищення кваліфікації вителів, насамперед початкових класів та тих, що в школах з мовами національних меншин, уже в бюджеті 2018 року планують закласти близько 350 мільйонів гривень.

Згодом Лілія Гриневич перейшла у зал Словацького культурного центру, який діє при школі №4, і поспілкувалася з батьками дітей, які тут навчаються. Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв на цій зустрічі привітав міністра і подарував нещодавно виданий, зібраний зі світлин різних професіоналів та любителів, фотоальбом про наше місто.

Батьки розпитували Лілію Михайлівну про те, якою буде школа в результаті реформ, у тому числі, як забезпечуватиметься можливість вивчати мову національних меншин. Керівник культурно-освітньої організації «Матіца словенська» Йосип Гайніш зазначив, що хотілося б, аби діти не втрачали навички початкової школи і більш широко опановували предмети словацькою в старших класах. Міністр наголосила, що в одному із пунктів 7 статті нового закону «Про освіту» прописано: від 1 до кількох предметів може вивчатися мовою країн Європейського Союзу, і вибір громади, батьків, як це реалізовувати.