Поки влада "мовчить", американські баптисти допомагають мукачівським ромам (ФОТО)

Поки міська влада мовчки спостерігає за «проблемою» ромів, американські баптисти збирають всією церквою гроші та приїжджають в Мукачево, щоб будувати, лікувати та вчити… Іншими словами, мовчки виконують роботу міської влади. При цьому, кожен з волонтерів викладає за це більше двох тисяч доларів з власної кишені…

Хто вони такі?

В Інтернеті ми знайшли вичерпну інформацію про американську місію North Carolina Baptist Men. Вони займаються благодійництвом по усьому світу. В Україні їх партнером є церква «Нове життя», єпископом якої є Іван Йонаш, до речі, депутат Мукачівської міської ради. На 2012-й рік заплановано 12 разів відвідати Мукачево. Їх допомога поділяється на три напрямки: будівництво, лікування та освіта (літні навчальні табори).

На сайті місії опубліковані умови, як можна потрапити у волонтерську групу для поїздки в Україну. Для цього бажаючий має оплатити 1875$ (!), за які він отримує: авіапереліт, страховку, внутрішнє транспортування, проживання, харчування, орієнтувальні матеріали, а також футболку. Крім того, кожна група (не більше 12 чоловік) повинна надати як мінімум 2000$ за вартість матеріалів для будівництва. «Роми не мають грошей на матеріали, тому ми повинні забезпечити ці витрати», – підказують координатори місії.

Окрім того, на сайті також багато фотоматеріалу про будні місії в Мукачеві. А ось що вони розповідають про наше місто: «Мукачево – це місто населенням приблизно від 75000 до 80000 чоловік. Існує невелика група циган (близько 7000) в нетрях міста. Це найбідніші з бідних, що ви знайдете в будь-якому місці і є ізгоями для всіх. Вони говорять по-угорськи, дуже мало хто говорить по-англійськи».

Чому саме мукачівські роми?

Як розповів нам К. Браун, координатор місії NC Baptist Men, перший раз в Україну вони приїхали ще у 90-х. Коли почули про проблеми ромів, захотіли повернутися. Місія працює в Мукачеві з 2008 року. «Спочатку почав допомагати угорський фонд, ми долучилися пізніше. Усі наші поїздки проходять через Будапешт, там ми беремо перекладачів і транспорт, і разом приїжджаємо сюди. Спочатку викупили приміщення і допомогли відремонтувати, зробили церкву. Потім пан Йонаш звернув нашу увагу, що є потреба у дитячих літніх школах, почалися освітні програми. Бачачи, що як у дітей, так і у дорослих є серйозні проблеми зі здоров’ям, ми взялися за медицину. Волонтери приїжджають за свої кошти, вони беруть відпустку і їдуть сюди. З 12-ти американців, які сьогодні працюють в Мукачеві – 9 медичних працівників – лікарі, медсестри, фармацевти. Ліки та медикаменти збирає вся церква, ми усе це привозимо, при необхідності самі щось докуповуємо на місці.

На кожного, хто звертається до нас, ми заповнюємо анкету, записуємо, на що вони хворіли, чи немає протипоказань до медпрепаратів чи алергії, визначаємо проблему, а вже після цього людину оглядає лікар і пропонує те чи інше лікування. За 5 днів, що ми тут, ми оглянули і надали допомогу 550 хворим.

Я вже тут восьмий раз, ми з дружиною закохались у цих людей, у цей край. Вчора говорив з одним лікарем, який поділився думками – якщо Господь наділив тебе даром, і ти маєш можливість, то просто зобов’язаний це робити. Сюди приїжджають і такі люди, що не живуть багато. Але вони роблять на двох роботах, щоб мати можливість сюди приїхати і допомагати нужденним. У команді, що приїхала цього разу – 6 лікарів вперше на Україні, і вони вже всі сказали, що обов’язково приїдуть знову».

Стан здоров’я ромів – жахливий

З проханням описати загальний стан проблем у ромській громаді ми звернулися до хірурга місії Gary Robinsonа: «Тут всі проблеми взаємопов’язані. Про ромів ніхто не турбується, у них немає можливості влаштуватися на роботу, немає як вивчитися, через що вони дуже бідні. Звідси і недостатнє харчування, погана вода, навіть відсутність необхідного одягу – і в такій ситуації ростуть діти. Коли людина недостатньо харчується, у неї послаблюється імунітет, вона починає більше хворіти. У дітей переважно немає навіть обов’язкових звичок. Багато хронічних хвороб, при яких обов’язковий регулярний огляд лікарів. З 10 людей у семи – підвищений тиск. Хворі зуби практично у кожного дорослого рома вказують на недостачу навіть елементарного йоду».

«Окрім вищезгаданого, є немало проблем і з шкірою, – приєднується до бесіди фармацевт Mary Caroll, – опіки, що не загоюються, небезпечні хвороби шкіри. Також виявлено багато паразитів, бронхіт та астма (часто пов’язані з палінням), діабет, артрит (через фізичну роботу). Зустрічались і випадки невиліковного раку, і підтримка здоров’я цих людей потребує величезних коштів. Вони знають, що їм немає від кого чекати допомоги, а гроші заробити вони не мають можливості, і це впливає на їх стан – депресія не є рідкістю серед ромського населення. Наскільки ми зрозуміли, у лікарнях більше уваги приділяють тим, хто має гроші, а до бідних ромів відповідно і ставляться. Не подумайте, що ми когось засуджуємо – ми говоримо те, що бачимо. Серед ромів проводимо роз’яснювальну роботу – чому слід дотримуватись правил санітарії, що обов’язково треба мати в будинку хоча би те, що не коштує дорого – наприклад, йодовану сіль».

Чи вдасться молодому єпископу вирішити усі проблеми ромів?

Баптисти «Нового життя» вже мають 16 церков на території ромських поселень по усьому Закарпаттю. Важко повірити, що усе це – заслуга молодого єпископа Івана Йонаша. Те, що його поважають роми, безсумнівно, адже на останніх виборах громада обрала його своїм депутатом. Вперше їм є кому захищати свої інтереси у владних кабінетах. І він захищає, принаймні намагається. Вже не один депутат розповідав мені, як пан Йонаш приходив на комісії і відстоював ромську школу, чи виділення коштів на нужди ромів. Звичайно, один в полі не воїн, але, дивлячись на його наполегливість та щирість у своїх бажаннях, депутати починають прислухатися до нього.

Центральна церква «Нового життя» зводиться в Мукачеві. Коли вона буде завершена, там буде дошкільний заклад, дитячий будинок для безпритульних, пральня, душова кімната. Здавалось би, що може зробити одна людина для майже 10% населення Мукачева? Міська влада подекуди не може нічого зробити, навіть маючи бюджетні кошти. Не та мотивація?

Справа далеко не в мотивації. Незважаючи на те, що Івана Йонаша обрала ромська громада, допомагає він усім. Нещодавно «надійне джерело у міськвиконкомі» розповіло, що єпископ Йонаш дав 5 тисяч у.о., щоб врятувати дитяче життя. Для дитини «не з табору».

Нехай кожного судять по його справам. Мені от що цікаво: чи здогадався хтось з нашої «ратуші» хоча би запросити на каву американських місіонерів, які одних медикаментів привезли на 25 тисяч доларів?

Юрій Кравчук, "Наша справа"