Відомий телеведучий розповів про своє навчання у престижному виші в Угорщині
Закарпаття – не лише географічний центр Європи, але й один із тих куточків Старого Світу, який славиться своєю багатокультурністю та толерантністю. Частиною багатонаціональної палітри Закарпаття є і чисельна ромська громада. Її представник – журналіст, телеведучий каналу "21 Ужгород" та громадський діяч Віктор Човка власним життєвим прикладом руйнує негативні стереотипи про ромів. Ба більше, йому вдалось здобути знання в одному з престижних вишів Європи – Центральноєвропейському університеті у Будапешті. А саме у ромських програмах у згаданому навчальному закладі. Про свій період навчання в столиці Угорщини він і розповів інтернет-виданню "PMG.ua".
– Як Вам вдалось потрапити на навчання у ромські студії при Центральноєвропейському університеті? Який відбір пройшли, щоб туди потрапити?
– У 2010 році я дізнався про можливість навчання у Центральноєвропейському університеті. Там існують спеціальні програми для ромської громади світу. Тобто, всі бажаючі роми можуть туди подавати заявки. Існували дві програми. Перша – це «The Roma Graduate Preparation Program» – ромська програма випускників. Це інтенсивна 10-місячна програма для ромів, які цікавляться соціальними та гуманітарними науками. Вона готує молодих ромів до змагання за місця вступу у магістратуру ЦЄУ та до усіх всесвітньо визнаних вишів.
Друга, на якій вже я і навчався – це «Roma English Language Program» – програма для зміцнення ромської ідентичності та інтенсивного вивчення англійської мови, аби гідно перейти для продовження навчання на «The Roma Graduate Preparation Program». Варто зазначити, що ці дві програми у ЦЄУ безкоштовні для ромів і користуються вони шаленим попитом. У 2016 програму RELP було закрито через скорочення фінансування.
Відбір до програми «The Roma Graduate Preparation Program», на якій я навчався у 2014-2015 році, був дуже великий. Заявок було, якщо я не помиляюсь, 86, а місць – всього 20. І коли я вже туди потрапив, то казали, що це була найбільша група за всі часи. Загалом, десь на початку квітня потрібно було заповнити заявку в онлайн-режимі. Потім довелось пройти онлайн-співбесіду. І влітку з-поміж багатьох заявок обрали мене і запросили на навчання до Будапешта в ЦЄУ. Спочатку я не зрадів, адже вперше покинув родинне гніздо на 9 місяців. І тому був наляканий від’їздом. Однак згодом акліматизувався у нових умовах і отримав новий досвід.
Спільне фото випускників ромської програми ЦЄУ.
– Чому Вас там навчали? І які теми під час навчання порушувались?
– Більшість тем під час навчання стосувалися ромської ідентичності, мови, традицій та культури, адже в кожній країні і навіть в її регіонах ромська громада різна і ділиться за групами і підгрупами. Взагалі всі студенти залишають програми від ЦЄУ більше, ніж просто з академічними навичками та кваліфікаціями. Це довічні дружні та професійні стосунки, які налагоджують студенти за час навчання у ЦЄУ. Ці програми допомагають створити зростаючу міжнародну мережу випускників задля тісної співпраці та виведення у світ успішних ромських професіоналів, які прагнуть внести зміни у свої громади у всьому суспільстві в цілому.
– Який досвід і що корисного Ви отримали після проходження навчання у ромських студіях?
– Досвід, отриманий у цих студіях, дуже допоміг мені у втіленні моїх ідей та задумів. Так, з 2016 по 2018 роки працював журналістом і ведучим у редакції програм національних меншин, ромської програми «Романо Джівіпен» на телеканалі «Тиса-1» (тепер – UA:Закарпаття) у місті Ужгород.
У 2019 році став автором наукової статті «Виховання дітей ромівв Європі», «Словацькі роми в Україні», і спеціальної програми від ради Європи для вивчення історії ромів у школах Європи.
Також цьогоріч створив авторську телепрограму «Романо Лав» на каналі «21 Ужгород». Її місія має на меті надати голос ромам та іншим національним меншинам Закарпаття, поширювати інформацію про культуру, життя, безпеку та захист прав національних меншин в Україні. Розповідати про етнонаціональну політику та окремі державні програми у сферах освіти, охорони здоров’я, соціальної сфери. Висвітлювати різні заходи та ініціативи. Полегшувати спілкування і взаєморозуміння ромів із представниками інших народів на рівні України та ЄС. Стати інструментом міжнаціонального об’єднання та міжкультурного діалогу у поліетнічному Закарпатті.
І тому я бачу своє майбутнє в тому, щоб допомогти закритим ромським громадам зрозуміти важливість освіти. І також працювати над руйнуванням стереотипів та боротьбою за права людини.
– Знаю, що Ви познайомились із багатьма ромами з усього світу. Розкажіть про тих людей, з ким Ви разом проходили навчання у ромських студіях?
– Атмосфера всередині нашої групи була чудовою. Я там зустрів ромів з всієї Європи: Албанії, Болгарії, Македонії, Росії, Іспанії. Жили ми всі у гуртожитку ЦЄУ, якщо його можна назвати гуртожитком. У кожного була окрема кімната. У гуртожитку були усі зручності: басейн, спорт зал, футбольне поле. Тобто, все чого душа забажає. Але про навчання ми не забували ніколи. Усі 20 молодих ромів та ромок з усієї Європи старанно та плідно навчались у Центральноєвропейському університеті. І це справді незабутні часи, які і досі згадую.
– Дякую за розмову!