Як роми Закарпаття своє життя облаштовують

Що ми зазвичай чуємо про ромів Закарпаття? Пишні ромські весілля, які вражають багатьох людей. Про закритість ромських таборів, куди звичайна людина не може зайти. І навіть про те, що роми не працюють і займаються криміналом. Вони навіть через негативні стереотипи стали жертвами так званих “ромських погромів” у Києві та Львові, внаслідок яких загинули люди.

Та як саме живуть закарпатські роми? Чим вони займаються і як дивують усю Україну? Ми вирішили зазирнути у життя найбільшої спільноти ромів в Україні – на Закарпатті.

Ромське населення: спільна робота заради якісного життя

Ми завітали у село Великі Лучки, що на Мукачівщині, де знаходиться одне з найбільших ромських поселень району. Тут проживає близько 900-1000 ромів.

Як тільки увійшли на територію цього ромського табору, зрозуміли, що тут кипить робота. Так, один із жителів поселення зі свого воза скидає каміння для будівництва нового дому.

Один із місцевих жителів готується до зведення дому

А через кілька дворів йде справжня робота, як то кажуть, на перспективу. Подружжя Едери та Давида Паппів вже готується до зими. Отож, на їхньому обійсті вже будується маленьке приміщення, де зберігатимуться бетонні блоки, які ця сім’я продаватиме. Саме цим маленьким бізнесом подружжя і займається, щоб забезпечити не лише себе, але й життя своїх двох дітей.

І на цьому робота цієї ромської сім’ї далеко не закінчується. Чоловік Давід Папп привіз додому дрова, які ця родина планує використати взимку. "Попри те, що зараз середина осені, ми вже думаємо, як нам взимку грітись. Тому чоловік привіз нам дрова", – сказала домогосподарка Едера Папп.

Сім’я активно готується до зими

Однак не лише ця родина є яскравим прикладом працьовитої ромської сім’ї. Як розповів голова ромського табору с. Великі Лучки Микола Лакатош, чимало жителів цього поселення працюють продавцями на ринках, їздять на заробітки по Україні та Європі, щоб забезпечити достойне життя своїх родин.

Як ромський табір приємно шокував усю Україну

Та нещодавно саме роми Закарпаття приємно шокували усю Україну. Адже жителі цього поселення вирішили власними зусиллями зробити якісне дорожнє покриття на двох вулицях поселення.

Читайте також:  Як живуть роми в Мукачеві: шокуючі фото

А все почалось зі спільного рішення ромської громади, яка зрозуміла, що жити у брудних умовах неможливо. Адже на місці облаштованої дороги було суцільне болото. І через це роми навіть не могли пустити дітей в школу, адже по дорозі дитячий одяг ставав дуже брудним. Тому ромська громада Великих Лучок самоорганізувалась і об’єдналась заради себе і майбутнього своїх дітей.

Нова дорога у селі

"Я зібрав усіх жителів нашого ромського табору на вуличні збори. Це була неділя, коли усі зазвичай вдома. І я сказав, що ми хочемо зробити дорогу, аби наші діти ходили чистими, а транспорт не пошкоджувався так часто. І усі вирішили долучитись до цієї роботи. Перед початком роботи ми вичистили дорогу і вирівняли її грейдером. А вже потім завезли щебінь, і почалась робота. Хто з відрами приходив, хто з лопатами. Люди не чекали. Як тільки машина приїхала, розсипала щебінь, і діти, і жінки, допомагали розкладати каміння по дорозі. І добре, що до цього долучились і Великолучківська сільська рада, і організація (Міжнародний фонд "Відродження", – Авт), які нам фінансово допомогли зробити цю дорогу", – сказав Микола Лакатош.

Керівник ромського табору села Великі Лучки Микола Лакатош розповідає про виконану роботу

Працівниця ромської школи Тетяна Лакатош у розмові з журналістом інтернет-видання “PMG.ua” підкреслила, що завдяки оновленню дороги дітям стало легше йти до школи.

"Навіть маленькі діти носили каміння, щоб був добрий шлях. Я пам’ятаю, як кожного ранку мені доводилось по кілька разів чистити взуття. Навіть коли дитина вийшла на двір чи в туалет, вже одразу доводилось чистити. А зараз дуже добра дорога, і діти ходять чистими", – сказала Тетяна Лакатош.

За словами Миколи Лакатоша, це перший позитивний приклад, який ромська громада Великих Лучок показала як українському суспільству, так й іншим ромам в Україні. “Зараз ми думаємо про те, щоб провести на одну з вулиць нашого поселення електропостачання. Розуміємо, що для цього потрібні ще більші кошти, ніж на дорогу. Але роми вже ведуть розмови про це. І думаємо, що за два-три місяці ми реалізуємо проект електрифікації поселення”, – сказав голова ромського табору.

 Ромські погроми: страх і об’єднання

Погроми та вбивства ромів у Києві та Львові, про які дізналась уся Україна, призвели до того, що у багатьох ромських громадах панувало відчуття страху. Як розповів Микола Лакатош, саме тісна співпраця з органами місцевого самоврядування та правозахисниками допомогла стабілізувати ситуацію. "Усіх ромських активістів викликали в районну адміністрацію, де були представники СБУ, поліції, які запевнили, що треба тримати спокій. Нас взагалі ці події об’єднали. І ми зрозуміли, що лише разом ми можемо робити все для того, щоб ми не стояли осторонь суспільства, а стали його невід’ємною частиною", – сказав Микола Лакатош.

Одна із вулиць ромського поселення у селі Великі Лучки на Мукачівщині

Він також підкреслив, що права ромів є реалізованими, адже влада активно розвиває співпрацю з ромською громадою. “Жоден кабінет перед нами не закритий. Якщо з’являється якесь питання, ми одразу його вирішуємо з представниками влади”, – мовив Микола Лакатош.

Молоде покоління ромів в Україні: активне, освічене, сучасне

Однак роми живуть не лише в таборах, але і в містах.

Протягом останніх років в Україні з’являється чимало різних молодіжних ромських громадських організацій, які представлені активними молодими людьми ромського походження, чим руйнуються усі стереотипи про ромів. Серед них є відомий журналіст, в минулому телеведучий програми "Романо Джівіпен", співавтор посібника "Прикмети та забобони ромів Закарпаття" Віктор Човка.

 "Я є етнічним ромом. Мої предки є ромами. І, як каже моя колега з телебачення Євгенія Навроцька, мій рід тут живе вже три століття", – додав Віктор.

Віктор має дві вищі освіти, адже здобув фах економіста ("Фінанси та кредит") та психолога. Та він є і громадським діячем і журналістом і активно висвітлює ромську тематику у своїх блогах.

Читайте також:  Як роми, угорці, словаки та інші нацменшини із Закарпаття на Донбасі воюють за Україну

Свого часу Віктор навчався у Центральноєвропейському університеті у Будапешті за спеціальною програмою для ромів "Roma English Language Program" від Фонду "Open Society Foundation". Разом з ним навчались роми з Іспанії, Македонії, Албанії, Молдови, Росії, України. Він там також вивчав і ромську тематику, і англійську мову.

Ромські діти

"Під час навчання у Будапешті активно порушувались і актуальні ромські теми. Як-от стереотипи в навчанні (це расизм.) Це порушення прав ромів. Наприклад, ставлення до ромів у поліції. Якщо ром туди потрапляє, то до нього є особливе ставлення, ніж до інших людей. Проблема освіти серед ромів. Роми були неосвіченими, адже вели кочовий образ життя. І їм освіта не була потрібна. А зараз світ змінюється. Але, на мою думку, у Європі ситуація з дотриманням прав ромів краща. Адже там є різноманітні фонди та організації, які піднімають ці проблеми на вищий рівень. Роми в Європі навіть посідають ключові посади. Зокрема, в ОБСЄ", – мовив Віктор Човка.

Він також і зацікавився життям ромів Європи. "Наприклад, в Албанії ромів й досі називають "єгиптянами", адже місцеві жителі думали, що вони з Єгипту. Хоча тепер ми знаємо про походження ромів, але ця назва в Албанії збереглась".

Дитина з ромського поселення

Віктор активно вивчає ромську проблематику Закарпаття. Він стверджує, що роми Закарпаття вже жили осіло ще з міжвоєнних часів до Другої світової війни. "Ця осілість допомогла ромам краю досягнути великих висот. Є роми-журналісти, які вже є і політиками, як-от Мирослав Горват, є музична родина Паппів, які відомі своїми джазовими композиціями. Є роми, які працюють у соціальній, освітній сфері", – продовжив журналіст.

Зараз головною метою молодого покоління ромських активістів є нівелювання бар’єрів між ромською нацменшиною й іншим населенням Закарпаття. Адже проблеми освіти і ставлення до людей є й досі актуальними. "Якщо порушуються права ромів, що є, наприклад, Мирослав Горват, який комунікує з Ужгородською міською владою. І будь-які питання вирішуються. Є різні програми для освіти навіть дорослих ромів у навчальних закладах, де в основному навчаються саме роми", – зауважив Віктор Човка.

Роми постійно у роботі

За його словами, на Закарпатті роми, як і представники усіх нацменшин Закарпаття, мирно співіснують. Але останнім часом після так званих "ромських погромів" ця нацменшина відчуває відчуження. І, на його думку, ситуацію і стереотипи навколо ромів штучно роздуваються. І тому перед ромами стоїть головне завдання – якомога активніше контактувати з усією закарпатською громадськістю, аби стати повноправними членами суспільства. Що ромська молодь наразі і робить.

Тетяна Лакатош розповідає про свою роботу в школі

Загалом, роми Закарпаття, як і кожна нацменшина, живе своїм життям. Однак час невпинно йде. І вони намагаються підлаштовуватись під нове, сучасне суспільство ХХІ століття. Хтось будує будинки і облаштовує інфраструктуру, дехто здобуває фах, успішно реалізовує себе у професії і демонструє лідерські якості, показуючи правильний напрямок розвитку для ромської громади. Та головне, що їх усіх об’єднує – це бажання змінюватись і жити на рівних з усім суспільством. Але при цьому й надалі відстоювати свої права.

Фото/Відео: Олександр Балаж