Золтан Ленд’єл зробив правильний хід?

Останніми днями одна з головним тем обговорення мешканців Мукачева – відкриття нового ринку з продажу сільськогосподарської продукції в центральній частині міста на вул. Чайковського. А яка думка з цього приводу міського голови Мукачева Золтана Золтановича Ленд’єла?

– Відкриття нового сільськогосподарського ринку – це був наш правильний хід, що підтверджується багатьма позитивними відгуками як селян, які привозять на продаж у Мукачево свої фрукти і овочі, так і самих мешканців міста. На жаль, Мукачівський центральний ринок, який колись усім миром мукачівці будували як місце для реалізації сільськогосподарської продукції під забутою назвою «Зелений ринок», поступово перетворився на такий собі гастроном з реалізації круп, цукру, борошна, чаю, кави. Зрештою, навіщо далі перелічувати, самі знаєте, зате не залишилось місця власне для сільгосппродукції. Переважну більшість місць дирекція ринку здала в довгострокову оренду приватним підприємцям, а також перекупникам без визначеного статусу діяльності, які й не давали змогу селянам для прямої реалізації власної продукції в приміщенні ринку. Чи не дивно, що на критому ринку цілі ряди стоять порожніми? І при цьому незрозуміло чому, селяни під палючим сонцем чи дощем продавали свою продукцію із землі на прилеглих до нього вулицях, зокрема, вул. Габермана.

– Тема, що справді набила оскому. Всі обурювалися з цього, але дирекція ринку ніби проблеми і не бачила. І міліція була безпорадна. Тоді визріло рішення?..

– Так, ми звернулися до приватного підприємця В’ячеслава Романа, який планував відкрити на вул. Чайковського платну автостоянку, з пропозицією перепрофілювати цю площадку під ринок. Він, і ми йому вдячні, пішов нам назустріч. І ось два тижні тому поряд з Центральним було відкрито реальний ринок сільськогосподарської продукції без попередньої оренди місць, створено умови для реалізації продукції без націнок перекупників. І в результаті ціни справді знизились, що ми всі відчули на своїх гаманцях.

– Золтане Золтановичу, повернімось з Вашого дозволу до Центрального ринку. Чому так сталося, що тут так відкрито нехтували інтересами самих покупців, тобто нас, мукачівців і гостей міста? Можливо усіх заколисували твердження його директора Бориса Лукіянця, що мукачівський ринок – один з кращих в Україні?

– Можливо. Але завжди виникало запитання, а якщо, не дай Боже, пожежа чи якась інша техногенна аварія, чи зможе під’їхати до критого ринку пожежна машина, чи можлива швидка евакуація людей? МНСники чомусь у сполох не били. Так само як і податківці не помічали, як обілечувались селяни поза територією ринку. На все це, на мою думку, закривали очі, бо не бачили альтернативи. Тепер вона є.

– Люди кажуть, що тепер на центральному ринку селяни не матимуть права торгувати. Це так?

– Ні в якому разі. Саме тепер є право вибору – або йти під дах Центрального ринку, або торгувати на новому. Я впевнений, що невдовзі побачимо, що дирекції Центрального ринку доведеться переглянути свою цінову політику, деякі інші підходи. Конкуренція змусить. Подивіться, сьогодні на новому ринку яблуку ніде впасти, настільки став популярним. Можливо й тому, що усім так набридли умови, створені для покупців на Центральному ринку.

– До цього можу додати, що йдучи раніше на ринок, вважав за краще купувати городину в селян на тій же вул. Габермана, а під дах не бажалося йти ще й тому, що всі ряди займали ромські торговки, не проштовхнешся. І в не одного через цю «штовханину» зникали гаманці. Цього впритул не бачили ні дирекція ринку, ні міліція. Відтак обважування в перекупників, далеко не цивілізовані умови торгівлі.

– Добре все це знаю, бо постійно ходжу на ринок за продуктами.

– А перекупник тим часом нікуди не подінеться, прийде і на новий ринок. І вже прийшов. Чи і тут він не витіснить селян?

– Не витіснить. Хоча б тому, що, як я уже згадував, тут не бронюватимуть місця. І потім вибір за нами. Якщо я готовий купувати у перекупника на гривню, а то й дві дорожче, то це мої клопоти. А я вмію, повірте, рахувати гроші і в перекупника ніколи не купуватиму. Чому цього не зробити й іншим?

– Золтане Золтановичу, дехто каже, що втративши таку велику кількість платників, Центральний ринок менше платитиме до міського бюджету.

– А хіба ми про ринок та його доходи маємо думати? Впевнений, що – ні. Маємо думати насамперед про людей, їх потреби.

– Минулої п’ятниці, йдучи до нового ринку, побачив на вул. Чайковського вздовж стін жінок з пляшками молока, грудочками сиру. Схоже, і на новому ринку вже місць не вистачає…

– Ну, це був одночасний інцендент. Я поінформований, що дирекція Центрального ринку зненацька вирішила влаштувати ремонт молочних рядів і запропонувала продавщицям кисло-молочної продукції переміститись на вул. Чайковського… Але це вже минулося. А ми зі свого боку бачимо, що проблема з торгівлею сільгосппродукцією актуальна не тільки в самому центрі міста, вона існує і в інших мікрорайонах, зокрема, в Росвигові, на Індустріальній. У першому випадку ми також наведемо лад з великими «торгашами», а в другому найближчим часом виставимо на конкурсний відбір місця для спорудження ринку в районі вулиць Індустріальної-Дмитра Донського. Одним словом, нам працювати й працювати. Але на одному хочу наголосити: несанкціонованої, стихійної торгівлі в Мукачеві покладемо край.

– У такому разі будемо сподіватися, що такі ж перекупниці на вулиці Миру біля гастроному «Мукачево» більше не торгуватимуть молоком, сиром, сумнівними грибами тощо.

– І це питання обов’язково візьмемо на контроль.

– Дякую, Золтане Золтановичу, за розмову.Микола Рішко