Дмитрівська поминальна субота: традиції та прикмети

Дмитрівську па поминальну суботу відзначають на 7 листопада – перед днем пам’яті великомученика Димитрія Солунського, який святкують 8 листопада. Дмитрівська субота є днем загального поминання спочилих. Детальніше про традиції та історію свята читайте далі в матеріалі.

Історія Дмитрівської суботи

Від початку в Дмитрівську поминальну суботу віряни шанували пам’ять тисяч воїнів, загиблих 1380 року на Куликовому полі у важкій кровопролитній битві з татаро-монголами під проводом Дмитра Донського.

Після Куликовської битви князь Димитрій Іоаннович, який вважав своїм небесним покровителем Дмитра Солунського, розпорядився щорічно здійснювати заупокійні богослужіння за всіма полеглими в бою в особливу поминальну суботу напередодні своїх іменин. Згодом Дмитрівська субота стала загальновизнаним у народі днем поминання всіх померлих православних християн.

Традиції в Дмитрівську суботу

У Дмитрівську поминальну суботу в Україні віряни вшановують пам’ять усіх померлих близьких, знайомих, а також всіх загиблих під час голодоморів, Революції гідності та війни на Донбасі. У Господа просять заспокоїти їхні душі там, де вічне життя.

До церкви приносять частування, а також роздають їжу нужденним з проханням помолитися за померлих. Після цього прийнято відвідувати могили померлих родичів, щоб прибрати й помолитися за упокій їхніх душ.

На богослужіння до церкви, щоб пом’янути померлих родичів, йдуть вже ввечері в п’ятницю. В цей час у храмах служать велику панахиду, або парастас. Бажано заздалегідь приготувати записки з іменами. У якості пожертвування прийнято приносити пісні продукти – хліб, солодощі, фрукти, овочі.

За давніх часів до храму приносили три хлібини та їжу, яка подобалася померлим. За повір’ям, перша хлібина призначалася для давно померлих предків, друга – дідам і бабусям найближчого роду, а третя – тим, хто помер насильницькою смертю на війні, у вогні або воді.

Для поминальної трапези, яку влаштовували після богослужіння, купували нову білу скатертину. До столу подавали традиційні страви: кутю, узвар, пироги, млинці, а також улюблені страви спочилих близьких.

У сім’ях згадують покійних тільки добрими словами, ділячись теплими спогадами. Кожен член сім’ї по одній ложці від кожної страви відкладав в окрему чисту тарілку, яку потім залишали на ніч для померлих.

Що не можна робити в Дмитрівську поминальну суботу

• Говорити і думати погане про покійних. Слід згадувати лише хороше.
• Жертвувати в церкві м’ясні продукти і алкоголь (крім кагору).
• Поминати покійних спиртними напоями.
• Сміятися чи співати пісні під час поминання, брати участь у розвагах, розважальних заходах. Цей час варто присвятити думкам про духовне, підведенню підсумків і добрим спогадам про тих, хто пішов з життя.
• Сумувати. Сльози і туга вважаються гріхом; душам покійних потрібні не негативні емоції, а щирі молитви.
• Поминати покійних їжею і алкоголем на кладовищах. Церква не схвалює такої традиції, а рекомендує залишати помин у храмах або піднести частування зустрічним перехожим. Поминання краще здійснити вдома, запросивши на обід родичів, щоб піднести спільні молитви і згадати спочилих близьких добрим словом.

Нагадаємо, 7 грудня відзначають День святої Катерини.