Як голосували і кого підтримали українці за кордоном

Серед зареєстрованих українців до виборчих дільниць за кордоном дійшли близько 13% виборців. На виборах могли проголосувати не тільки ті українці, що живуть всередині країни, а й ті, хто постійно або тимчасово перебувають за кордоном. Останні мали змогу проголосувати, заздалегіть подбавши про зміну виборчої адреси.

Явка на виборах серед українських громадян за кордоном цьогоріч не дуже висока, оскільки доволі часто вони мають подолати тисячі кілометрів, аби дістатися дільниці. Всього цьогоріч в реєстрі значилося 410 тис. українців, які потенційно могли віддати голос за свого кандидата – дійшли до дільниць 53 126 людей. Невисоку явку закордонних українців відзначив міністр закордонних справ Павло Клімкін, нагадавши, що на минулих президентських виборах 2014 року проголосували на 20 тисяч більше громадян. 

"У 2014 році на закордонних виборчих дільницях проголосували майже 73 тисячі українців, у першому турі цього року – ледве більше 53 тисяч. Якась гірка виходить арифметика", – поскаржився міністр на результати виборів 2019 року. 

Цього року для голосування у першому турі президентських виборів за кордоном було відкрито 101 виборчу дільницю. Раніше за всіх почала голосувати Австралія – через різницю в часі голосування стартувало ще 30 березня, а завершилось о 12:00 31 березня (за київським часом). Останньою завершила свою роботу виборча дільниця в Сан-Франциско (США) – 1 квітня о 6 ранку. В Австралії явка склала 7,2%. За даними ЦВК, до списку виборців на цій дільниці було включено 1 737 осіб, проголосували 125 людей.

Найвіддаленіша ділянка – в Антарктиді, на антарктичній станції "Академік Вернадський". Голосування 34 полярників тривало годину і вже о 15.40 за Києвом скан-копію протоколу з результатами голосування направили до ЦВК через Інтернет.

Найактивніші виборці були в Німеччині, Італії, Польщі, Молдові, Іспанії. В цілому Порошенко є лідером передвиборчих перегонів серед українців, які голосували на закордонному виборчому округу. Після підрахунку 98,01% голосів, Порошенко отримав підтримку 38,63% українців за кордоном. Друге місце за Зеленським – 26,14%, Гриценко набирає 10,61% голосів, на четвертому місці – Ігор Смешко, 6,66%. Руслан Кошулинський випереджає Юлію Тимошенко на 0,4% – вони отримали 4,66% та 4,26% голосів виборців відповідно.

В Берліні, за підрахунками виборчої комісії, 41,18% проголосували за Петра Порошенка, 25,34% за Володимра Зеленського, 9,17% – Анатолія Гриценка, 7,72% – Ігоря Смешка, 5,93% – Юрія Бойка, 4,42% – Юлію Тимошенко. Загалом на п’яти виборчих дільницях в Німеччині проголосували 7 147 виборців.

У Польщі дійшли до дільниць більше 7 тисяч українців. Очільником їхніх симпатій став Володимир Зеленський - 38,41%. Найбільше українців було у Варшаві – близько 4 600 українців здійснили у столиці Польщі своє волевиявлення. 

Схожий розподіл і у Чехії: всього 4 590 виборців, із них 36,68% – за Зеленського. У Празі спостерігалися черги.

Лідером голосування в Італії став Порошенко – його підтримали 40,6% виборців з-поміж 5 312 осіб, що проголосували. В Іспанії проголосували майже 4 тисячі громадян, більше третини – за Порошенка.

Що характерно, в Молдові, в якій проживає близько 70 тис. українців, з тих 1 145 виборців, хто прийшов у неділю голосувати, 35,54% віддали голоси Юрію Бойку – колишній "регіонал" став лідером симпатій у цьому регіоні. 

За словами посла Андрія Сибигі, в Туреччині дільниці працювали в трьох містах: в Анкарі, Стамбулі та Анталії і явка на них була рекордною – 75%, 67% та 77% відповідно. Хоча й загальна кількість зареєстрованих тут українців невелика, а загалом проголосували 506 українців.

Так чи інакше по кілька десятків українців знайшли час і проголосували в Алжирі, Ірані, Киргизії, Саудівській Аравії, Таїланді, В’єтнамі, Мексиці, Бразилії, Чилі, Перу, ПАР і навіть Японії.

Нагадаємо, у штабі Зеленського розповіли, що думають про прем’єрство Тимошенко.