Помічник нардепа Кривошеєва розповів про плани "Слуги Народу" на Закарпатті

Навколо новообраних депутатів від "Слуги Народу" багато шуму. Але останнім часом ще більше запитань виникає і до помічників. Нещодавно "Радіо Свобода" згадали і про закарпатського обранця Ігоря Кривошеєва і його помічника Едуарда Коваленка... "Тамада взяв у помічники ведучого". Поспілкуємося?

– Залюбки! 

– Отже, КВН, вечірки, весілля і тут помічник нардепа. Виникає питання у всіх – як так?

– Так, все правильно: і КВН був, і вечірки, і весілля, масштабні фестивалі, концерти за участі відомих зірок, Дні міст… а, згадав, ще ж активні студентські роки, де був не тільки КВН, чомусь усі згадують тільки про нього, а насправді – я робив багато чого. Я також був президентом студентства коледжу, головою студентської ради університету, організатором багатьох соціальних і благодійних проєктів, членом студентської ради України при МОН.

– Яка у Вас освіта?

– За освітою я спеціаліст з розробки і тестування програмного забезпечення, словом, інженер-програміст та викладач інформатики.

– Чому тоді програміст і громадсько активний студент став ведучим корпоративів?

– Якщо відверто, то я пішов здобувати спеціальність після 9-го класу до коледжу. Ще у 2005-му, я був зовсім молодий і у той час була поширена думка, що бути "комп’ютерщиком" це круто. Це справді круто, але підходить не всім. Вивчаючи вищу математику, теорію ймовірності і математичну статистику я поступово зрозумів, що не хочу присвячувати цьому усе життя. Вийшло так, що моя громадська активність допомогла мені знайти своє місце в університеті не серед комп’ютерів, а серед людей (сміється – ред.). З часом переконався, що робота з людьми для мене є набагато цікавішою і комфортнішою.

– Як у політику потрапили?

– Ще кілька місяців тому я відповів би, що просто залишив на сайті онлайн-заявку, щоб долучитися до Зе-команди. Сьогодні, я розумію, що йшов до цього давно. Я вже казав, що громадсько активним я був завжди, а у політичну активність мене привели так звані "покращення", які я відчув на собі. Усі нововведення, що активно у новинах подавалися як успішні реформи, насправді – це фіаско. І це не можна було не помічати. До прикладу, я отримав український паспорт нового зразка (ID-карту), здавалося б, круто! І водночас мені видають до цієї картки звичайний папірець А4, без якого ця крута карта не дійсна! Я не знав, плакати чи сміятися? Це наче одночасно правою ногою робити крок вперед, а лівою – назад. В результаті залишаєшся на місці, та ще й в шпагаті!

Або, наприклад, реєстрація громадської організації, чи будь-якої іншої, займала у мене більше місяця, але не через складність процесу, а через настрій кабінетної працівниці! Абсурд. Таких прикладів є багато, не тільки у мене, кожен українець був у подібних ситуаціях. Усе це поступово розпалювало в мені злість. Невже не можна по-іншому? Невже справді не можна? Не можна проконтролювати, щоб половину грошей на дорогу не вкрали? Не можна зупинити масове винищення лісу? Скільки ще нам треба доказів, що це вже катастрофа, аби змусити себе нарешті відповідально поставитися до проблеми сміття? А як дізнатися? І тут повернемося до онлайн-заявки. Я почув, що Володимир Зеленський збирає команду і одразу ж вирішив стати її частиною!

– Чому так впевнено? Подивилися серіал "Слуга народу"?

– (Сміється – ред.) Не повірите, але я досі не бачив жодної серії, я не дивився і розважальні шоу за участю Зеленського. Проте, дуже багато чув про нього, як про особистість, від людей, які безпосередньо працювали з Володимиром Олександровичем. Вони ним помітно захоплювалися! Це людина, яка на 100% віддається справі.

– Політика була ціллю чи просто активна позиція?

– Не була ціллю. Коли я реєструвався на сайті, я не знав, які функції я буду виконувати. Я був готовий на будь-яку волонтерську роботу: спостерігачем, чи у виборчу комісію… Одного дня мені подзвонив Ігор Кривошеєв, він тоді вже почав організовувати роботу Зе-команди в Закарпатті. Ми зустрілися і він запропонував очолити Зе-офіс.

– Так відразу керівником? Ви давно знайомі з Ігорем Кривошеєвим?

–Знайомі давно. Проте друзями ніколи не були. Так, на рівні "привіт – бувай". Але ми добре знали про діяльність одне одного. Очевидно тому, знаючи мою активність і про мої організаторські здібності, він запропонував мені очолити офіс. Я погодився, тоді ще не до кінця розуміючи обсяг: обробити понад 4 тисячі заявок, знайти членів комісій для 811-ти дільниць, залучити до роботи більше тисячі волонтерів і усі ми мали працювати як одне ціле! Уявіть собі, це все ми зробили менш як за 4 тижні! Це була по-справжньому командна робота, у цьому і був наш успіх. Впорався.

Тому вже на парламентських виборах, став головним медіа-координатором "Слуги Народу" в Закарпатті. Тут, я вже більше працював над іміджевою складовою кандидатів та самої партії в області: брендбук, агітаційні матеріали, спецвипуски газет, це величезний тираж, зв’язок з громадськістю та ЗМІ.

– Не боялися відповідальності? Навиків не було, досвіду у політичній роботі теж.

– Не боявся, але хвилювання було, особливо у перший час. До відповідальності я звик. А щодо досвіду: для роботи з людьми та для організації роботи – його вистачає, а те, що немає досвіду роботи у політиці – я, навпаки, вважаю своєю перевагою! Це ж добре, коли у людини немає консервативних штампів, вдарених у голову системою, особливо, коли ми прагнемо змін і розвитку.

– Можливо, тоді конкретніше, з чого почнете?

– Зараз я став помічником-консультантом народного депутата України Ігоря Кривошеєва. У пріоритеті його роботи, як народного обранця, є прямий зв’язок з народом. Насамперед його цікавлять проблеми, почуті з першоджерела. Саме тому, ми відкрили нестандартний офіс народних депутатів України, куди кожен може прийти та звернутися до нардепа з ідеєю, проєктом, чи проблемою і гарантовано бути почутим. І, скажу "по-секрету", незабаром цей офіс переросте в унікальний коворкінг-центр для всіх охочих змінювати та розвивати Закарпаття, але про нього розповім згодом.  Це вже наступний етап моєї роботи у Зе-команді. І це знову відповідальність. Я це усвідомлюю, тому працюю і вчуся кожен день, щоб виправдати кредит довіри.