Вже в Україні: держслужбовці європейської формації
Оновити систему: як Україна проводить реформу держуправління
Чи відомо вам, що зараз в Україні тривають 62 реформи? Звичайно, вони йдуть не бездоганно, але треба зважати, що цей глобальний процес перетворення було розпочато в 2014 році з метою кардинально перебудувати країну та позбутися пережитків совка. Ця місія описана в офіційному документі Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020».
Передумовою цієї Стратегії є Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
У Стратегії перераховані всі реформи за галузями. Десять із них, що безпосередньо впливають на незалежність і безпеку держави, визначені як найпріоритетніші. Серед них і реформа державного управління.
Пітер Вагнер, керівник Групи підтримки України в Європейській комісії, пояснює, як ЄС підтримує процес реформування в Україні: «Два роки тому ми розпочали активну співпрацю з Україною, підтримавши її фінансовою допомогою на втілення реформи. Грантова допомога ЄС становить 200 млн євро щороку та передбачає залучення досвідчених міжнародних консультантів, які радять та допомагають українським державним службовцям, відповідальним за втілення реформ. Ми у постійному діалозі з українською стороною, слідкуємо за успіхами реформ, бачимо, які цілі були досягнуті та відповідно плануємо підтримку на наступний рік".
Ще одна зміна
Нещодавно у десятьох українських міністерств з’явились нові внутрішні структури – генеральні директорати із новопризначеними штатом. Це аналітичні центри, що мають докорінно змінити суть роботи міністерств за європейським зразком. Співробітники цих директоратів –– нові державні службовці із зарплатами, що відповідають рівню сфери ІТ. Усі ці зміни відбуваються в рамках реформи державного управління, яка має на меті побудувати сучасну, прозору та ефективну систему.
Якою є ситуація у державному управлінні
Нинішня реформа державного управління – частина процесу децентралізації влади в Україні. В перспективі вона змінить баланс влади та надасть більше прав та обов’язків, а також бюджетних коштів місцевим органам влади, зробить їх менш залежними від центру.
Станом на січень 2017 року в Україні працює 200 тисяч державних службовців, тобто один державний службовець на 220 громадян. Але не слід поспішати із закликами до скорочень, оскільки багато країн ЄС мають приблизно таке ж співвідношення чиновників до кількості населення, а деякі навіть більше. Наприклад, станом на 2015 рік у Франції один державний службовець припадає на 190 громадян, у Німеччині це співвідношення становить 1 до 164, в Естонії – 1 до 50, у Латвії – 1 до 26, у Литві – 1 до 165. Якщо порівняти з однією з колишніх республік СРСР, то, наприклад, у Білорусі один державний службовець припадає на 176 мешканців.
Українська система державної служби успадкована з часів СРСР. Вона ще ніколи не зазнавала жодних значних змін після того, як держава отримала незалежність. Таким чином, компетенція центральних органів влади охоплює розвиток державної політики, управління державною власністю, контроль за дотриманням стандартів і надання державних послуг. Насправді ж ці різні завдання мають бути розподілені між різними державними органами: державні агентства мають управляти державною власністю, державні служби – надавати послуги, державні інспекції – здійснювати моніторинг, а центральні органи влади повинні зосереджуватися виключно на розробці державної політики.
Проектування «бюрократичного мурашника»
Оскільки в кожної реформи має бути власна «Біблія», український уряд ухвалив «Стратегію реформування державного управління в Україні на 2016-2020 роки». Якщо коротко описати зміст цього документу у 88 сторінок, то можна зазначити, що він обгрунтовує зміну форми та змісту державного управління. Тобто, зміну підходу до стратегічного планування, оптимізації кількості державних службовців та їхньої ефективності, впровадження сучасних інструментів управління персоналом і, зрештою, зменшення адміністративного навантаження на громадян і надання адміністративних послуг в електронній формі.
Стратегія була створена у співпраці з європейськими експертами з державного управління та базується на Принципах публічного адміністрування Європейського Союзу. Рекомендації та аналіз цих принципів було покладено в основу цього документа, а також нового Закону «Про державну службу», ухваленого Верховною Радою в грудні 2015 року.
Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників при Кабінеті Міністрів України, розповідає, як громадяни можуть зрозуміти, що реформа відбувається і є успішною: «Якість адміністративних послуг, як-от вчасне отримання пенсій, сплата податків, взаємодія з поліцією. Якщо реформа рухається в правильному напрямі, вона якісно позначиться на тих послугах, які ми отримуємо щодня».
«Смаколики» назавтра: залучення нових людей
Основне завдання реформи – створення ефективної системи державного управління. Це можливо завдяки побудові якісної державної служби. Для цього перші десять міністерств створюють нові структурні підрозділи – директорати, та наймають нових людей для роботи в них. Взяти участь у конкурсі можуть люди із менеджерським або ж галузевим досвідом роботи відповідних міністерств, а також чиновники, які зараз працюють в системі державної служби. При цьому для обох категорій умови однакові.
Щоб найняти професійні кадри, які здатні впроваджувати необхідні зміни, розробку процедур набору персоналу взяла на себе загальновизнана міжнародна HR-компанія. Конкурси проходять у відкритий спосіб з відео-фіксацією усіх процедур за участі незалежних експертів. Щоб залучити людей, які прагнуть змінити країну і готові віддати перевагу державній службі на противагу роботі у бізнесі, уряд заохочує претендентів конкурентними зарплатами. Кампанія з набору персоналу розпочалася ще у вересні 2017 року. Всі наявні вакансії розміщені на сайті https://career.gov.ua/. Зареєструвавшись на порталі, кандидат вперше може надіслати усі необхідні документи в режимі онлайн.
«Директорати побудовані відповідно до європейської моделі, вони покликані займатися виключно питаннями розробки державної політики, а не наданням послуг. Тому перед початком своєї роботи нові кадри проходять спеціальні тренінги. Цей етап уже розпочався у міністерствах, які укомплектували свої директорати. Завдяки реформі Секретаріат Кабінету Міністрів України перетвориться на головний орган контролю стратегічного планування політики і перестане дублювати рішення уряду, як це відбувається зараз», – розповідає пан Кухта.