В Ужгороді закарпатець завершив свій 250-кілометровий забіг "Марафон людяності"

Віталій Вовчик пробіг майже 250 кілометрів  через усе Закарпаття: від Яблунецького перевалу (на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей)  до Ужгорода. Мета – закликати людей бути гідними, справедливими і, головне, – людяними.

Ідея проведення марафону виникла у Віталія після дуже прикрої історії, коли на чоловіка, який дуже багато зробив для розвитку місцевого туризму, напали шестеро невідомих. За словами Віталія, на очах у його дружини та маленької донечки, чоловіки кидали у нього камінням. Пізніше історія продовжилася залякуваннями та, можливо, спробою підпалу: після нічних «відвідин» невідомих гостей на подвір’ї біля будинку ще довго відчувався запах бензину. Причиною нападу на Віталія Вовчика, за його словами, стало невдоволення деяких осіб встановленням шлагбаумів для регулювання руху транспорту в урочищі Занівка Тячівського району. Це було зроблено громадською організацією спільно з сільською радою у рамках грантового проекту. Одна з причин – незадовільний стан дороги та періодичне самовільне вивезення сміття в урочище. Однак, як виявилося, така ініціатива когось розізлила і спонукала до нападу на активіста. Інцидент трапився рівно місяць тому. Така неприємність і намагання нападників «залагодити справу» після звернення Віталія до поліції, спонукала його привернути увагу громадськості до цього випадку і не допускати  таких ситуацій у майбутньому: «Люди, перш за все, мають залишатися людьми. Немає значення, хто ти – чиновник, міліціонер, чи продавець – треба бути гідними. Я хочу закликати людей бути людяними. І з поваго ставитися до себе, до оточуючих і до нашої природи», – каже Віталій Вовчик.

За 5 днів чоловік пробіг майже 250 кілометрів. В Ужгороді Віталія Вовчика зустріли його колеги – працівники Закарпатського центру туризму. По дорозі майже у кожному населеному пункті до марафонця долучалися місцеві: хтось пробіг чи проїхав разом з ним 2 кілометри, хтось – 20. «Людей було дуже багато. Мене це надзвичайно вразило! Я не чекав такої підтримки. Це дуже приємно», – розповідає Віталій Вовчик. За його словами, коли людина на своїй рідній землі не почуває себе у безпеці, коли боїться за своїх найрідніших – це гучний сигнал для того, аби почати щось змінювати: «Як таке може бути? Щоб у своєму рідному краї настільки боятися за життя і здоров’я сім’ї? Щоб хтось брався залякувати за в принципі непогані ініціативи… Не знаю… Якщо когось дратує той факт, що хтось може щось робити, а хтось – ні, то такими діями і закидуванням камінням справа не вирішиться», – каже Віталій і сподівається на справедливе розслідування і покарання для нападників.

«Цей марафон не тільки для того, аби привернути увагу до мого випадку, до цієї неприпустимої ситуації. Моя мета показати людям, що не треба боятися високих чинів чи чиїхось амбіцій. Треба боротись за справедливість. Я нікому нічого не доказую, за 37 років я сам собі багато чого доказав. Зараз я просто хочу, аби люди були людьми», – каже Віталій Вовчик.