Мукачівський цвинтар став “роковим” для місцевого таксиста

Ця жахлива історія трапилася на початку грудня 2000-го року в місті Мукачеві Закарпатської області. На міському цвинтарі місцевий житель, котрий прийшов покласти квіти на могили родичів, виявив тіло невідомого чоловіка. Бідолашний не подавав жодних ознак життя. Наляканий чоловік зателефонував у чергову частину Мукачівського міськвідділу міліції й повідомив про страшну знахідку. На місце пригоди виїхала посилена слідчо-оперативна група. На допомогу мукачівським оперативникам прибули кращі фахівці з УМВС, серед яких були й досвідчені розшуковики полковники міліції Володимир Цанько та Михайло Хмара. Медики констатували смерть людини внаслідок численних ударів. Зокрема, експерти виявили пролом черепа, скоріш за все від майже двох десятків ударів молотком, та чотири ножові поранення. Михайло Хмара: «...усі оперативники – від початківця, стажера до сивочолих ветеранів повинні мати почуття високої відповідальності за свою роботу.» Під час проведення відповідних заходів працівники карного розшуку з’ясували особу загиблого, ним виявився 42-річний мукачівський таксист Микола. А неподалік міського кладовища правоохоронці знайшли його автомобіль - «Жигулі» п’ятої моделі. Оперативники припустили, що невідомі убивці мали намір цим транспортним засобом кудись поїхати, але щось у них не склалося, і довелося авто покинути. Про це свідчили сліди у салоні легковика і знайдена тут дерев’яна ручка від молотка зі слідами крові та відбитками пальців. Для подальшого розкриття цього злочину керівництво карного розшуку розпорядилося застосувати службового собаку. Виявлені подальші речові докази дали змогу висунути припущення стосовно кількості та осіб ймовірних злочинців. А ще все вказувало на те, що серед убивць була жінка. Михайло Хмара: «Професійна майстерність, це послідовне дотримання норм моралі, традицій, ЗАКОНУ, помножене на почуття високого обов’язку перш за все перед людьми і своєю справою, не може не принести успіху у найскладніших обставинах». Під час подальшого розслідування з’ясувалося: у потерпілого зникли чорна куртка, 20 гривень, в’язка ключів та брелок із зображення пачки сигарет «Президент». Оперативники не виключали, що під час убивства злочинці могли отримати тілесні ушкодження. Або ж на їхньому взутті, одягу могли залишитися криваві сліди. Про Миколу, який працював таксистом, відгукувалися тільки позитивно. Чоловік ні з ким не конфліктував, мав спокійну вдачу. До того ж, був інвалідом: на правій руці у нього не вистачало чотирьох пальців і складалося враження, що рука не діє. Мабуть, нападники саме тому і обрали Миколу своєю жертвою, сподіваючись, що він не зможе вчинити їм серйозний опір. Досвідчені фахівці склали карту-схему місця скоєння злочину, а також ймовірний маршрут відходу злочинців. Під час проведення подворових обходів оперативники перевірили майже 400 помешкань городян. До слова, на «Телефон довіри» міськвідділу надійшло близько трьох десятків телефонних дзвінків та звернулись 12 місцевих жителів, надавши міліції важливу інформацію щодо жорстокого вбивства. Активно допомагали правоохоронцям у пошуках зловмисників і місцеві служби таксі. Зокрема, розшуковики довідалися: того фатального дня у післяобідню пору до Миколи в таксі підсів молодий хлопець років 16. Інший водій таксі бачив, як Микола з молодим пасажиром їхав у бік вул. Горького. Працівники міліції склали хронометраж і буквально до хвилини вираховували можливий маршрут поїздки. Невдовзі у поле зору оперативників потрапило троє молодих мукачівців: 25-річний Василь, його співмешканка 19-річна Марія та її 14-річний брат Віталій. До слова, Василь та його пасія вже були судимі за скоєння крадіжок та грабежів. Володимир Цанько: «Обов’язок оперативника – не тільки встановити обставини самого факту злочину, шукати невидимі сліди, добувати, фіксувати докази, розшукувати та викривати злочинців, а й заздалегідь попереджувати судові помилки». Найперше, працівники міліції перекрили всі виходи з міста. Під невидимий контроль були взяті ринки, вокзали, залізниця. У цьому їм також активно допомагали місцеві служби таксі. Тим часом розшуковикам стало відомо, що троє підозрюваних поводяться так, нібито готуються виїхати з міста. Під час проведення оперативної операції усі троє потрапили у міліцейські сильця. Правоохоронці вилучили у них речові докази скоєння тяжкого злочину та квитки до Одеси. Пізніше кожен з них розповів свою правду про це вбивство. Михайло Хмара: «Оперативник повинен відстоювати свою впевненість, а не тільки збирати та оцінювати докази». Як з’ясувалося, ідея легкого та швидкого збагачення виникла у затриманих спонтанно. Об’єктом розбійного нападу вирішили обрати водія таксі, вважаючи, що у таких людей грошей кури не клюють. Свій вибір зупинили на Миколі. Помітили, що у нього на руці немає пальців. Як і припускали міліціонери, молодики сподівалися, що такий не зможе їм чинити серйозний опір і стане легкою здобиччю. Далі зловмисники розробили детальний план нападу на таксиста. ...Після шістнадцятої години в авто Миколи підсів Віталій. Хлопець розговорився, зауваживши, що йому з родичами потрібно поїхати на кладовище. По дорозі підібрали Марію та Василя. Далі автомобіль вирушив у бік цвинтаря. Коли авто пригальмувало, Василь несподівано вийняв ніж і вдарив ним у праву щоку водія. Той почав відчайдушно захищатися. Вибравши влучний момент, таксист вискочив із машини і кинувся втікати. Але зловмисники наздогнали Миколу, і Василь з усієї сили вдарив його молотком по голові, потім ще і ще… Крім цього, нелюд на стільки захопився своєю «справою», що штрикнув жертву двічі ножем у спину. Зупинився лише тоді, коли голова нещасного перетворилася на криваве місиво. Обнишпоривши кишені таксиста, приятелі знайшли там лише 20 гривень. Далі зняли з нещасного куртку та забрали в’язку ключів. Після цього сіли в автомобіль потерпілого та виїхали з кладовища. Але поїхати далеко не вдалося. Скоріш за все, «тріо» не мало достатніх навиків керування автомобілем. Тож «Жигулі» залишилися у лісопосадці. Під час відтворення заарештовані детально розповіли про скоєне криваве злодіяння, вказали місце на річці, де викинули ніж та молоток. Після завершення слідства справу передали в суд, котрий засудив усіх до різних термінів ув’язнення. Михайло Хмара: «Працівник міліції повинен могти розбиратися у складній і нерідко заплутаній ситуації, пов’язаній із скоєнням злочину. Він мусить звертати увагу серед великої кількості фактів саме на ті, які вплинуть на кінцевий результат справи, бачити зв’язок між явищами, які на перший погляд, не мають нічого спільного. Йому необхідно для цього бути уважним, спостережливим, мати добре розвинуту професійну інтуїцію, вміти нестандартно мислити». Іван Ладжун