Причаровані мистецтвом

У переддень початку нинішнього навчального року в Ужгороді з’явилася незвична освітньо-мистецька інституція – відкрилася дитяча професійна художня студія Петра Свалявчика.

Пана Петра наші постійні читачі вже добре знають. Це молодий, амбіційний, талановитий художник, котрий попри юний вік уже має у своєму кейсі чималі здобутки, – йдеться в газеті "Панорама" в номері від 28 листопада.

Подорожуючи Італією, у Флоренції, на батьківщині світового явища під назвою Відродження, йому пощастило побувати у дещо незвичній як для нас і дуже престижній дитячій художній школі, де вихованці мають повну творчу свободу, хоч на стелі малювати. Побачене і почуте, а також знайомство з автором оригінальної методики художнього розвитку дітей, настільки вразило художника і педагога Петра Свалявчика, що він загорівся ідеєю створити щось подіб-не вдома, у місті над Ужем.

На вулиці Капушанській знайшли просторе приміщення із затишним двориком, оповитим зеленню. Набрали дві групи дітей – 8-10 років і 11-15 років. Загалом близько тридцяти. Вимога була одна – треба любити малювання. А все інше, переконаний засновник студії, з часом додасться. Головне, щоб у дитини була палка потреба самовиразитися через малюнок. І хоча художня студія діє всього третій місяць, вже проявилися юні лідери-художники: п’ятирічна Кароліна Цугорка та її двоюрідна сестра дев’ятирічна Юлія Мовчан, восьмирічний Арсен Жупан та їх старші колеги Юлія Ванджурак і Вероніка Розмаріцин... Заняття проводяться два рази на тиждень по півтори години. Діти працюють тушшю, шрифтовими перами, акварельними фарбами, акрілом, пастельними і акварельними олівцями німецького виробництва, що значною мірою впливає на колористику творів юних художників. При цьому, спілкування відбувається як рідною українською, так і англійською мовами, що відкриває перед вихованцями не лише професійні, а й географічні межі. На канікулах на базі студії планують організовувати дитячі табори з професійно-художнім і мовним ухилами.

Хоча студія іменується дитячою, заняття для душі тут знаходять і дорослі учасники так званої хобі-групи, з числа тих, хто цікавиться мистецтвом не лише в теорії, а й хоче спробувати свої сили на практиці. До речі, таке є досить поширеним у тій же Італії. І хоча дорослих нині поки що небагато, загальновідомо, що важко зробити перший крок.

Хто знає, може сьогодні на заняття на Капушанську поспішають люди, чиїми іменами у мистецтві ми колись будемо гордитися. А те, що заняття у студії є корисними для її вихованців – безсумнівно.