Сімейство піаністів займається своєю улюбленою справою у Мукачівському державному університеті

Діти знайомих або друзів ростуть швидко та непомітно. Здається не так вже й давно Беата Буркало починала вчитись грі на фортепіано в ДШМ № 1 у Надії Іванівни Барчі, моєї колишньої сокурсниці. І раптом – афіша про перший сольний концерт Беати, учениці 7-ого класу школи мистецтв. Вона грала твори В. Косенко, І.С. Баха, Л. Бетховена, Ф. Шопена, Ф. Мендельсона – і година виступу пролетіла непомітно. Манера виконання творів вже тоді підказувала: росте серйозний, вдумливий виконавець. Потім навчання в Ужгородському державному музичному училищі ім. Д. Задора у викладача Тетяни Юріївни Журкі. І після кожного курсу Беата давала звітні концерти в рідній alma mater – дитячій школі мистецтв. Концерти сольні або з кимось на пару. У Львівській Національній музичні академії ім. М. Лисенка вершинами фортепіанного мистецтва Буркало оволодівала під уважним та чуйним керівництвом Етелли Олександрівни Чуприк – заслуженої артистки України. Вона родом із Закарпаття. І знову концерти: камерно-інструментальної та камерно-вокальної музики, концерти фортепіанних дуетів. А на V курсі академії в листопаді 2007 року – магістерський концерт Б. Буркало: музичний вечір пам’яті Левка Ревуцького. Концерти, в яких вдосконалювались виконавська майстерність та сценічна витривалість Беати. І ось тепер в затишній кімнаті навпроти мене сидить молода дівчина, яка з дитинства мріяла стати піаністкою. Сидить доросла людина з певним світоглядом та музичними смаками, власниця незаперечної виконавської майстерності. Розмовляємо про мистецтво, і я згадую крилатий латинський вислів: «ars longa, vita brevis» - життя коротке, мистецтво вічне. Спілкуємось про вічне – і зникають між нами вікові перепони, і починаємо відчувати себе вічними. Отакий собі еліксир молодості! Мама і тато Беати теж піаністи, і тепер всі вони втрьох викладають фортепіано в Мукачівському педагогічному коледжі Мукачівського державного університету. Беата згадує концерт в педагогічному інституті угорського міста Хойдубесерминь, який вона давала разом з викладачем Мукачівського держуніверситету по класу вокалу Веронікою Гаснюк (сопрано). І, нарешті, остання яскрава подія в житті Беати Буркало: Бельгія, Брюссель, березень 2010 року. Депутат Європарламенту Шовгор Чобо (Румунія) шукав для концерту в Брюсселі талановитих виконавців із регіонів, де проживають закордонні угорці. Вибір пав на Беату Буркало із Закарпаття та на струнний квартет з Румунії. Відбулось 2 концерти. Перший – в Європарламенті, другий – в Угорському будинку культури Брюсселя. На другому концерті виконувались виключно твори угорських композиторів. Життєве кредо Беати: нема раптових перемог. Не можна перемогу квапити, підганяти – на неї потрібно працювати. І наполегливість безслідно не проходить: вона дає свої позитивні результати. Бажаючого доля веде. Беату Буркало, котра бажає жити повнокровно та насичено, доля постійно тримає за руку і веде, веде... вперед. Бажаю щоб оцей процес продовжувався нескінченно довго. Олександр Дулішкович