Гаврош Олександр Дюлович

Народився 26 березня 1971 року в Ужгороді. У 1993 році закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка.

Працював у часописах «Срібна Земля», «Срібна Земля-Фест», «Старий Замок», «Україна молода». Активно друкувався у київській, львівській, одеській та закордонній пресі. Має понад дві тисячі публікацій у пресі та понад сорок авторських книжок. Нині не полишає журналістику — фрилансер, щомісяця дописує на сайт «Радіо Свобода».

З 2000-их років почав писати художні твори. Письменнику цікаво експериментувати у творчості, тому часто змінює жанри — від еротичної поезії до пригодницьких книжок, казок, детективних романів, драматичних п’єс, документальних видань тощо.

На загальноукраїнських теренах найбільш відомий як дитячий письменник, чия повість «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» вивчається в шкільній програмі української літератури в 7-му класі. За цією повістю 2013 року знято художній фільм «Іван Сила» режисером Віктором Андрієнком. Нещодавно до шкільної програми 6 класу також введено повість «Різдвяна історія Ослика Хвостика».

Олександр Гаврош — автор художніх видань для дітей: «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» (2007-2023), «Пригоди тричі славного розбійника Пинті» («Видавництво Старого Лева», 2008), «Галуна-Лалуна або Іван Сила на острові Щастя» («ВСЛ», 2010), «Олександр Гаврош про Григора Пинтю, Олександра Духновича, Івана Силу, Адальберта Ерделі, Августина Волошина» («Грані-Т», 2011 Серія «Життя видатних дітей»), «Дідо-Всевідо» («Видавництво Старого Лева», 2013), «Розбійник Пинтя у Заклятому місті» («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2013, 2016), «Різдвяний песик» (видавництво «Навчальна книга-Богдан», 2015), «Легенди Срібної Русі» («Видавництво Олександри Гаркуші», 2015), «Пригоди тричі славного розбійника Пинті» (друга редакція, доповнена) (видавництво «Навчальна книга-Богдан», 2016), «Іван Сила на острові Щастя» (друга редакція) (видавництво «Навчальна книга — Богдан», 2017), «Закохані казки» («Видавництво Олександри Гаркуші», 2017), «Музей пригод» («Фоліо», 2018), «Різдвяна історія ослика Хвостика» («Фонтан казок», 2019, «А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2022), «Врятувати Тараса Шевченка» («Фоліо», 2020), «Героїчні канікули» («Фоліо», 2020), «Казки для Елізи» (в-во «Навчальна книга — Богдан», 2020), «Геніальне кохання» («Фоліо», 2021), «Замок любові» («Фоліо», 2023) та інших.

Письменник активно впроваджує в українську літературу закарпатські теми й популяризує народних героїв — силача Івана Фірцака, легендарного розбійника Пинтю. Олександр Духнович, Адальберт Ерделі «повернулися» в документальних книжках, п’єсах.

Для дорослих написав дві художні книжки — роман про Кирило-Мефодіївське братство і Тараса Шевченка «Донос» (2019) та роман «Капітан Алоїз» (2013, 2022) про Ужгород ХІХ століття.

Олександр Гаврош активно працює і як есеїст, публіцист. Видав чимало публіцистичних книжок. Зокрема, видання про найдавнішу українську діаспору в Сербії «Блукаючий народ», («Нора-Друк», 2012) стало поштовхом до створення разом із режисером Максимом Мельником документального фільму «Маленькі історії Руського Керестура» (телеканал «Тиса-1», 2013), а книжка «У пошуках Івана Сили» (2014) спонукала до зйомок однойменного документального фільму на цьому ж каналі. Перу Олександра Гавроша належать також документальні книги «Таємниця Ерделі» (2016), «Казки і казкарі» (2017), «Закарпаття під прицілом: велика політика довкола маленького краю» (2018), «Нескорена Карпатська Україна» (2019) та інші.

У 2006–2007 та 2015–2023 рр. завідувачем літературно-драматичної частини Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв. Майже двадцять вистав за п’єсами Олександра Гавроша з успіхом показують на сценах Києва, Дніпра, Тернополя, Дрогобича, Ужгорода, Мукачева, Хуста. Зокрема:

• п’єса «Ромео і Жасмин» поставлена в Київському народному студентському театрі «Вавилон» (березень, 2010 р.), в Дніпропетровському академічному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка (режисер Анатолій Канцедайло) (травень, 2010 р.), у Львівському академічному обласному музично-драматичному театрі імені Юрія Дрогобича (режисер Олександр Король, 13 вересня 2020 року);
• дитячі мюзикли «Цирк Івана Сили» (режисер Наталя Орєшнікова, 2011 р.) та «Тричі славний розбійник Пинтя» (режисер Олег Жюгжда, 2012 р.) — у Закарпатському академічному обласному театрі ляльок «Бавка»;
• п’єса «Князь Корятович» поставлена в Мукачівському драматичному театрі (режисер Євген Тищук, 27 травня 2018 р.), п’єса «Останнє танго в Хусті» — в Закарпатському обласному театрі драми і комедії (режисер В’ячеслав Давидюк, 14 березня 2019 року);
• п’єса «Вуйцьо з крилами» — в Тернопільському академічному обласному драматичному театрі імені Т.Шевченка (режисер Олег Мосійчук, 27 березня 2019 р.);
• п’єса «Чіріклі» — у Закарпатському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв (режисер Анатолій Канцедайло, 25 листопада 2021 р.);
• п’єса «Маріупольська драма» — у Донецькому академічному обласному драматичному театрі (м. Маріуполь) (режисер Євген Тищук, 16 вересня 2022 р.) тощо.

Драматичні твори Олександра Гавроша друкувалися в збірниках п’єс, частина з них 2016 року вийшла окремою збіркою «Сім п’єс про любов до Батьківщини».

Окремі твори перекладено німецькою, білоруською, словацькою, сербською, польською мовами.

Лауреат десятків всеукраїнських та міжнародних літературних конкурсів та відзнак. Зокрема, Переможець «Коронації слова» 2007 року (II місце) за п’єсу «Ромео і Жасмин», переможець міжнародного конкурсу кіносценаріїв до 200-річчя Тараса Шевченка (ІІ місце) (березень, 2012 р.), переможець Національного конкурсу «Найкраща книга України» 2013 року у номінація «проза» за книжку «Дідо-Всевідо», лауреат Закарпатської обласної премії в галузі літератури імені Федора Потушняка в жанрі «дитяча література» 2013 року за книжку «Дідо-Всевідо», переможець «КорнійЧуковської премії» 2014 року (II місце у номінації «проза для дітей старшого віку») за «Сказання Срібної Русі», лауреат Закарпатської обласної премії в галузі літератури імені Федора Потушняка в жанрі «драматургія» 2020 року за п’єсу «Останнє танго в Хусті», лауреат Міжнародного конкурсу «Гранд Коронація» (3 місце) у номінації «П’єси для дітей» за п’єсу «Біла панна (2021) та ін.

Член Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України.

З 2019 року Олександр Гаврош став ініціатором та упорядником серії «Раритет» тернопільського видавництва «Навчальна книга — Богдан», в якій друкуються твори з української історії та літератури, що не виходили в незалежній Україні.

Активно працює з краєзнавчою тематикою, є автором ідей та упорядником ряду книжок спільно із Закарпатською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Ф. Потушняка: «Іван Чендей у колі сучасників» (2017, 2020), «Олекса Мишанич у колі сучасників» (2018), «Закарпатська Лесіана» (2021), «Петро Скунць у колі сучасників» (2023) тощо.