Микита Володимир Васильович

Народився 1 лютого 1931 року в селі Ракошино Мукачівського району в родині землеробів.

Після закінчення початкової школи вступив у Мукачівську руську гімназію, в якій навчався до приходу радянської армії на Закарпаття.

У 1947-1950 роках навчався в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. Педагоги з фаху — Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай, Федір Манайло.

У 1950 році вперше взяв участь в обласній художній виставці. Після закінчення Ужгородського училища в 1950 році, склав екзамени у Львівський інститут прикладного мистецтва, але не був зарахований за політичними мотивами.

1950 році влаштувався на роботу в обласний будинок народної творчості на посаду методиста, де працював один рік, до призову у військо. З 1951 по 1954 рік знаходився в лавах Радянської армії на острові Сахалін.

Після демобілізації був прийнятий на роботу в Закарпатські художньо-виробничі майстерні художнього фонду, де працював до 2001 року до виходу на пенсію.

У 1962 році був прийнятий у Спілку художників України.

У 1964-1991 роках був у керівництві Закарпатської організації Спілки художників України, а в 1996 році був обраний головою Закарпатської організації, яку ж і очолював до 1999 року.

У 1975 році став заслуженим художником України, а з 1991 року — народним художником України. Член-кореспондент Академії мистецтв України з 1997 року.

З 1999 по 2003 роки викладав у коледжі Закарпатського художнього інституту імені Адальберта Ерделі.

Дійсний член Національної академії мистецтв України — з 2004 року. Лауреат обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі в галузі образотворчого мистецтва. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2005 рік.

У 2001 році отримав диплом домінанта «Кращий закарпатець» та став лауреатом світової премії імені Олександра Духновича.

У 2004 році обраний дійсним членом /академіком/ Академії мистецтв України. У 2005 році — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

У 2005 році одержав обласну премію імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі за твір «Після купання».

У 2005 році обраний почесним громадянином села Ракошино.

5 лютого 2006 року одержав Золоту медаль Академії мистецтв України. 28 лютого 2006 року указом Президента України нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

У 2006 році Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України.

17 березня 2007 року нагороджений нагрудним знаком Міжнародної інтелектуальної економічної творчої організації «Віжи -3000».

У 2010 році обраний почесним громадянином міста Ужгород. У 2010 році одержав обласну премію імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі за твір «Зсуви».

У 2011 році нагороджений премією академіка Антала Годинки (Будапешт). У 2011 році нагороджується премією імені Тетяни Яблонської за досягнення в образотворчому мистецтві.

7 лютого 2011 року указом президента України нагороджений орденом Ярослава Мудрого IV ступеня. 27 травня 2015 року нагороджений відзнакою Закарпатської обласної ради і обласної держадмінстрації «За розвиток Закарпаття».

За творчу працю нагороджений багатьма почесними грамотами і дипломами різних років.

Двічі обирався депутатом Ужгородської міської Ради народних депутатів: 1984-1987 роках, 1987-1990 роках.

1 лютого 2021 року обраний почесним доктором Закарпатської академії мистецтв. 2 лютого 2021 року нагороджений почесною відзнакою Національної Академії мистецтв України — орденом мистецтв «PER ARTEM AD VICTORIAM». 8 лютого 2021 року нагороджений почесною грамотою Верховної Ради України.

Працює в галузі портрета, пейзажу та побутової тематики. Був одружений, має двох доньок, внуків і правнуків.