Бедь Віктор Васильович
Єпископ Мукачівський і Карпатський ПЦУ, президент Карпатського університету імені Августина Волошина
Народився 5 травня 1964 року у місті Тячів, що в Закарпатській області в сім’ї інженерів Василя Івановича і Катерини Кирилівни.
ВІДЕО ДНЯДитячі роки пройшли в селищі Тересва Тячівського району. Тут Віктор Бедь закінчив середню школу і дістав перший трудовий досвід, працюючи протягом 1981-1982 рр. столяром Тересвянського деревообробного комбінату тресту «Закарпатліс».
З 1982 по 1983 рр. навчався на відділенні правознавства Київського технікуму готельного господарства, а з 1983 р. став студентом юридичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчив із відзнакою у 1988 р.
РекламаПісля закінчення університету до 1994 р. працював у Закарпатській обласній колегії адвокатів на посадах стажиста адвоката (1988 р.), а відтак, з 1989 р. — адвокатом Тячівської, а згодом Ужгородської районних юридичних консультацій.
Одночасно у 1992 році Віктор Бедь засновує адвокатське бюро (об’єднання) «Срібна Земля» (м. Ужгород). У жовтні 1992 р. також започатковує видання тижневої газети «Срібна Земля» — однієї з перших націонал-демократичних газет на Закарпатті. Впродовж сімнадцяти років був незмінним шеф-редактором тижневика.
РекламаЗдобув ще кілька вищих освіт за освітньо-кваліфікаційними рівнями: магістра фінансів (2002 р.), магістра психології (2002 р.), магістра богослов’я (вища духовна освіта, — 2005 р.) та магістра богослов’я, викладача вищого навчального закладу (2010 р.)
Наприкінці 80-х початку 90-х років минулого століття брав активну участь у національно-патріотичних змаганнях за здобуття державної незалежності України.
У 1992 році виступив співзасновником та очолив Християнсько-народну спілку Закарпаття.
РекламаНа березневих виборах 1990 р. обраний народним депутатом України від Тячівського мажоритарного виборчого округу № 176 Закарпатської області. У Верховній Раді України був одним із співзасновників і членом антикомуністичної опозиції «Народна Рада» та відповідальним секретарем її радикальної фракції під головуванням В’ячеслава Максимовича Чорновола, входив до складу Комітету Верховної Ради України з питань діяльності правоохоронних органів і правопорядку, а згодом — Комітету з питань державної безпеки і оборони.
У 1991-1992 рр. був членом спільної Комісії Комітету з питань державної безпеки і оборони Верховної Ради України та Президії Верховної Ради України з питань реорганізації органів Комітету державної безпеки у Службу безпеки України.
Протягом 1990-1992 рр. обирався секретарем Тимчасової Слідчої Комісії Верховної Ради України з розслідування причини аварії на Чорнобильській АЕС та з 1990 по 1994 р. — членом Конституційної Комісії України та її робочої групи.
Віктор Бедь є співавтором низки законопроєктів. У 1990-1994 рр. обирався депутатом Тячівської міської ради, в 1994-1998 рр. — депутатом Ужгородської міської ради, а з 2003 по 2006 рр. — членом виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області.
Понад п’ятнадцять років вів активну громадську діяльність на ниві адвокатури: в 1993-1994 рр. обирався віце-президентом Спілки адвокатів України, а з 2003 по 2006 р. — головою Закарпатського відділення Спілки адвокатів України (членство в якій припинив за власним бажанням у 2006 році).
Протягом 2003-2006 рр. очолював також Закарпатську обласну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та був членом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України.
У 2005 році обирався головуючим на III з’їзді адвокатів України, що проходив у Києві у два етапи за участю понад 600 делегатів та ухвалив важливі рішення з питань розвитку і утвердження адвокатського самоврядування.
РекламаВіктор Бедь є одним із співзасновників Асоціації адвокатів України, створеної у 2006 р. До 2008 р. він обіймав посади президента, в подальшому віце-президента, а нині є членом Наглядової ради ААУ.
Упродовж 2002-2009 рр. незмінно очолював Закарпатський обласний осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Наразі обраний його Почесним головою.
Починаючи з 1991 р., він проходить шлях від старшого викладача Ужгородського державного університету (нині національного), доцента, завідувача кафедрою Ужгородського інституту інформатики, економіки і права (нині Закарпатського державного університету), професора, директора Закарпатського інституту МАУП.
Займаючись науковою та науково-педагогічною діяльністю, Віктор Бедь здобув ряд наукових ступенів та вчених звань. 4 червня 2009 року професор, архімандрит Віктор (Бедь) обраний дійсним членом (академіком) Європейської академії природничих наук (Німеччина).
20 жовтня 2008 року наказом по МОН України за № 941 професор, архімандрит Віктор (Бедь) з благословення Блаженнійшого Митрополита Володимира (Сабодана) введений від Української Православної Церкви до складу новоствореної громадської ради з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України.
У 1993-2007 рр. перебував у шлюбі з Юліаною Петрівною Бедь. Має двох синів: Віктора (1993 р. н.) та Юліана (1995 р. н.)
Церковна діяльність:
РекламаЗ благословіння митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана) 24 жовтня 2004 р. єпископом Мукачівським і Ужгородським Агапітом (Бевциком) висвячений у сан диякона, а 8 жовтня 2006 р. — в сан священика (ієрея) з подальшим піднесенням 24 травня 2007 р. в сан протоієрея.
20 березня 2010 р., з благословення митрополита Володимира (Сабодана) в Храмі монастиря святої Феодори міста Салоніки (Греція), протоієрей Віктор Бедь прийняв чернечий постриг, який здійснив Анфім, митрополит Солунський Православної Церкви Еллади, з нареченням в ім’я — ієромонах Віктор з подальшим піднесенням, під час вечірні, в сан архімандрита.
Розпорядженням митрополита Володимира від 10 червня 2011 р. за № 687 архімандрит Віктор (Бедь) призначений Уповноваженим Української православної церкви з питань вищої освіти і науки. У цьому ж році включений до складу робочої групи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з підготовки питання щодо визнання на державному рівні дипломів про вищу духовну освіту, наукові ступені та атестатів про вчені звання, що видаються вищими духовними навчальними закладами, як одного із ініціаторів її створення.
Після смерті митрополита Володимира (Сабодана) з політичних причин та за відкриту позицію щодо необхідності надання автокефалії Українській Церкві, рішенням Священного Синоду УПЦ (МП) під головуванням Митрополита Онуфрія (Березовського) від 23 грудня 2014 р. архімандрит Віктор (Бедь) був заборонений у священнослужінні з формулюванням: «у зв’язку з невиконанням рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 19 червня 2014 р., введенням в оману священноначалля, а також за самоправство, розповсюдження завідомо неправдивої інформації та порушення присяги священнослужителя (на підставі 15-го, 39-го правил святих апостолів, 10 правила IV Вселенського Собору, 17-го правила Трульського Собору та 5-го правила Антіохійського Собору))».
За повідомленням прес-служби УУБА-Кау́ рішення Синоду УПЦ МП щодо архімандрита Віктора (Бедя) від 23 грудня 2014 р. «не відповідають канонічним нормам Вселенської Церкви Христової, дійсним обставинам справи та однозначно є політично заангажованими», оскільки з жовтня 2013 р. архімандрит Віктор (Бедь) офіційно перейшов у клір Лангадської митрополії Елладської Православної Церкви (Греція) і в юрисдикції УПЦ МП в 2014 р. не перебував.
12 січня 2015 р., на виконання доручення Архієпископа Афінського і всієї Еллади Ієроніма, митрополит Лангадаський, Літійський і Рендінський Іоан (Тасьяс) Православної церкви Еллади надіслав Московській патріархії офіційного листа-відповідь, в якому підтвердив факт канонічного переходу архімандрита Віктора до кліру ввіреної йому митрополії.
Після виходу за штат Лангадської митрополії Православної церкви Еллади, 3 червня 2015 р. архімандрит Віктор (Бедь) був прийнятий у клір Української автокефальної православної церкви та призначений адміністратором Карпатської єпархії.
РекламаЄпископське служіння:
14 серпня 2015 р. архімандрит Віктор (Бедь) у кафедральному храмі апостола Андрія Первозваного в м. Києві був висвячений на єпископа Мукачівського і Карпатського та призначений керуючим Карпатською єпархією УАПЦ.
6 грудня 2016 р. Архієрейський Собор УАПЦ ухвалив рішення звільнити з посади керуючого Тернопільською єпархією УАПЦ та вивести поза штат Церкви архієпископа Мстислава (Гук). Новим єпархіальним правлячим архієреєм Тернопільської єпархії УАПЦ призначено Преосвященнішого Віктора (Бедь), єпископа Мукачівського і Карпатського, керуючого Карпатською єпархією УАПЦ.
4 травня 2017 р. відбулось чергове засідання Архієрейського Собору УАПЦ на якому ухвалено рішення поновити і призначити керуючим Хмельницькою єпархією УАПЦ владику Мстислава (Гук) з титулом Архієпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський. Також Собор постановив звільнити від виконання обов’язків керуючого Тернопільською єпархією УАПЦ Преосвященнішого Віктора (Бедь), єпископаМукачівського і Карпатського, керуючого Карпатською єпархією УАПЦ.
17 квітні 2018 р. єпископ Віктор (Бедь) в числі всіх архієреїв УАПЦ підписав звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія з проханням визнати та надати автокефалію Українській Церкві.
11 жовтня 2018 р. рішенням Священного Синоду Константинопольської Православної Церкви єпископ Віктор (Бедь), в числі інших архієреїв та духовенства УАПЦ, визнаний в сущому духовному сані та включений до складу (лона) Вселенського патріархату.
1 грудня 2018 р. Варфоломій І (Архонтоніс), Архієпископ Константинополя, Вселенський Патріарх надіслав листа (протокол № 1098) Віктору (Бедю), єпископу Мукачівському і Карпатському, в якому запросив владику Віктора до участі в об’єднавчому Всеукраїнському Помісному Православному Соборі, який було скликано з благословення Вселенського Патріарха Варфоломія І для проголошення Помісної Автокефальної Православної Церкви України 15 грудня 2018 р. в Соборі святої Софії в Києві.
Реклама15 грудня 2018 р. Преосвященніший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський взяв участь в об’єднавчому Всеукраїнському Помісному Православному Соборі в храмі святої Софії в м. Києві та разом із усіма його учасниками проголосував за проголошення Помісної Автокефальної Православної Церкви України.