Хланта Іван Васильович

Народився 20 квітня 1941 року в селі Копашново Хустського району у багатодітній селянській сім’ї.

У 1964 році закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету.

У 1974 році закінчив аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук України.

У1976 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Українська соціально-побутова казка».

Із 2003 року — член Національної Спілки журналістів України. Нагороджений медаллю «За доблесну працю» (1970), Грамотами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтв України (2006) та ін.

Указом Президента України від 15 березня 2004 року йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».

У 2007 році захистив мистецтвознавче дослідження на докторський ступінь із теми «Жанр духовної пісні: історія та поетика (на матеріалі Карпатського регіону)».

Іван Хланта упродовж більше п’ятдесяти років творчого життя активно працює в кількох напрямах як фольклорист, літературознавець, бібліограф, мистецтвознавець, педагог.

Як теоретик, дослідив значну кількість проблемних питань з історії та особливостей сучасного розвитку українського словесного фольклору, які знайшли своє втілення у книгах та статтях.

Бере участь у міжнародних наукових конференціях, симпозіумах, «круглих столах», семінарах з питань фольклористики.

Записав більше 7 тисяч текстів та мелодій пісень в Закарпатті, сусідніх областях України, та за кордоном — на Мараморощині і Банату (Румунія), у Руському Керестурі та Нове Орахово (Сербія) тощо, де і нині компактно проживають українці.