Дурунда Андрій Ілліч

Народився 5 листопада 1956 року в селі Рекіти Міжгірського району. Майбутній письменник народився в селянській сім’ї, що складалася з 7 дітей. Коли йому йшов 10 рік — на 55 році життя помер батько.

Після відмінного закінчення Голятинської середньої школи у 1974 році вступив на українське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету, яке закінчив у 1979 році.

Із 1979 до 1980 року працював кореспондентом обласної газети «Молодь Закарпаття».

З 1980 до 1982 року служив у армії офіцером, командиром взводу.

Із 1982 до 1984 року знову працював журналістом у молодіжній газеті.

З 1983 року — член Національної спілки журналістів України.

Із 1984 до 1988 року був інструктором оргвідділу Закарпатського облвиконкому.

З 1988 до 1995 року був відповідальним секретарем, заступником голови Закарпатської облорганізації Національної спілки журналістів України.

З 1993 року — член Національної спілки письменників України.

Із 1996 до 2001 року працював головним інспектором по зв’язках із ЗМІ та громадськістю Карпатської регіональної митниці.

З 2002 до 2010 року — головний консультант Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

В останні роки перед виходом на пенсію працював головним інспектором по зв’язках з громадськістю апеляційного суду Закарпатської області, помічником народного депутата України.

Андрій Дурунда автор книг «Не карай самотністю» (1988 рік), «Невидимі пута» (1993 рік), «Сльозинка на зеленім листку» (1994 рік), «Сльози Святої Марії» (1999 рік), «Замах на Паганіні» (2002 рік), «Дерево на вітрах» (2005 рік. Перевидано у 2011 році), «Художник і бунтар, або Вічний Дон Кіхот» (2010 рік), «Вікторія регія» (2011 рік), «Відкрите серце» (2012 рік), «Сім янголів затрубили…» (2013 рік), «Чаша» (2016 рік), «Свіча» (2025 рік).

Також письменник є Лауреатом Міжнародної літературної премії «Кредо Івана Франка» (США), Лауреатом Міжнародної літературної премії ім. Вільгельма Маггера (Німеччина), Лауреатом Всеукраїнської премії ім. Богдана Лепкого. Тричі відзначений обласною закарпатською літературною премією ім. Ф. Потушняка та нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України.