Пільговий проїзд у громадському транспорті: хто має право не платити

Право на безкоштовний або пільговий проїзд у громадському транспорті є важливою складовою соціального захисту громадян в Україні. Ця гарантія регулюється низкою законодавчих актів, які визначають конкретні категорії осіб, що можуть користуватися послугами перевізників безоплатно.

Важливо розуміти, що такі пільги поширюються на міський пасажирський транспорт. Кожна особа, яка належить до пільгової категорії, повинна знати свої права, щоб уникати конфліктних ситуацій з водіями чи представниками транспортних компаній.

Основним документом, що підтверджує право на пільгу, є посвідчення встановленого зразка або довідка, а в деяких містах – спеціальна електронна картка містянина. Про це йдеться у поясненні на сайті Безоплатної правової допомоги.

Законодавство України чітко встановлює, що відмова у пільговому проїзді особі, яка має на це законне право, є порушенням, що тягне за собою адміністративну відповідальність для перевізника. Органи місцевого самоврядування відіграють ключову роль у забезпеченні цих гарантій, оскільки саме через місцеві бюджети здійснюється компенсація витрат транспортним підприємствам за перевезення пільговиків.

Основні категорії пільговиків

Згідно з чинним законодавством, право на безоплатний проїзд мають наступні категорії громадян:

• учасники бойових дій,
• особи з інвалідністю внаслідок війни,
• постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 та 2 категорії, а також діти з інвалідністю внаслідок аварії),
• ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Нацполіції, податкової міліції, ДСНС та інші,
• особи з інвалідністю I та II груп, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю,
• діти з багатодітних сімей,
• пенсіонери за віком (мають право на безоплатний проїзд у міському пасажирському транспорті та на приміських маршрутах).

Як діяти у разі відмови у пільговому проїзді

Якщо водій відмовляється перевозити пільговика безкоштовно, попри наявність посвідчення, рекомендується дотримуватися наступного алгоритму. Дізнатися прізвище, ім’я водія та назву компанії-перевізника (інформація зазвичай розміщена в салоні). Зафіксувати номерний знак транспортного засобу, номер маршруту, час та дату інциденту.

Далі слід звернутися зі скаргою до органу, який видав ліцензію на перевезення.

Також можна викликати поліцію для складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 133-1 КУпАП.

Раніше видання розповідало про подорожчання проїзду в одній з громад Закарпаття.