Як закарпатським підприємствам вийти на ринок ЄС: історія успіху трикотажної фабрики «Мрія»

Чимало українських підприємств уже не перший рік мріють вийти на європейський ринок. Однак значна частина українського бізнесу вже тривалий час експортує продукцію за кордон. Такі підприємства є і в Закарпатті. Зокрема, у Мукачеві. У чому ж рецепт успіху одного з них, який шлях вони пройшли та як планують розвиватися далі, вирішило дізнатися інтернет-видання «PMG.ua».

Шлях, довжиною понад 40 років

Одним із найдавніших та найуспішніших підприємств у місті над Латорицею є публічне акціонерне товариство «Мукачівська трикотажна фабрика  «Мрія»». Вона функціонує з 1973 року і за цей час зазнала чимало змін. Найважливіша відбулась у 2005 році. Саме тоді фабрика почала працювати з литовським інвестором. Зараз «Мрія» є дочірнім підприємством АТ «Утенос трикотажас». ПАТ «Мукачівська трикотажна фабрика «Мрія» спеціалізується на виробництві трикотажних виробів. Для їх виготовлення використовуються полотна, вироблені в Литві. Це бавовна, віскоза та модал.

Працівники з радістю носять одяг, який шиють на фабриці

Шиють тут дитячі і дорослі футболки, майки, нижню білизну, також є  сукні й інші різноманітні трикотажні вироби. У місяць випускають понад сто моделей трикотажу для чоловіків, жінок та дітей. ПАТ «МТФ «Мрія» приблизно 90% виробленої продукції експортує АТ «Утенос трикотажас». Замовниками продукції є великі компанії по реалізації одягу в  Литві , Швеції, Фінляндії, Німеччині, Швейцарії, Англії,  і т. д. Інша частина продукції продається покупцям в Україні. На території фабрики є магазин, у якому можна придбати трикотажну продукцію. Навіть працівники «Мрії» полюбляють носити одяг, який самі ж виготовляють. А це наочне  підтвердження того, що їхній товар якісний та гарний.

З появою закордонного інвестора ситуація на підприємстві змінилася

Із  появою іноземного інвестора підприємство оновило все обладнання і зробило ремонт у швейному цеху.  Станом на сьогодні тривають ремонтні роботи сан вузлів, є й інші проекти по вдосконаленню приміщень.  Та й умови роботи значно покращилися. В минулому році  виробничі цехи були утеплені за рахунок встановлення сучасних сендвіч-панелей. Зараз працює 1 цех – швейний. Але планують відкрити ще один. Загалом на підприємстві є 4 швейні бригади у кожній із яких близько 30 робітниць, і 1 учнівська бригада , також працюють закрійна дільниця, упаковка, технічний відділ.  Змін також зазнали і побутові умови: були переобладнані кімнати прийому їжі, оновлено системи вентиляції та кондиціонування. Крім того, оскільки  інвестор «Мрії» працює за міжнародними стандартами, то на підприємстві їх також дотримуються. «Мрія» працює по стандартам SA 8000 (іншими словами це «соціальна відповідальність підприємства перед своїми працівниками»).

Більше про європейські принципи роботи та особливості міжнародних стандартів інтернет-видання «PMG.ua» дізналося в керівника ПАТ «Мукачівська трикотажна фабрика «Мрія» Тетяни Ігорівни Рощиної. «Кожен рік до нас приїздить незалежний аудитор з європейських компаній. Уже побували болгари, румуни, чехи, і роблять повністю незалежний аудит соціального стандарту. Тобто перевіряються умови праці, техніка безпеки, пожежна безпека, дотримання всіх правил і норм, виплата заробітньої плати, – розповідає Тетяна Ігорівна. – Усе має бути в межах європейських норм, а, повірте, вони більш жорсткіші, ніж в Україні. Ми стараємося підтримувати наших працівників цими соцстандартами. Наприклад, у нас є їдальня на території фабрики, де кожен працівник безкоштовно отримує гарячий обід. Безкоштовно доставляємо робітників на роботу. Відзначу, що 60% працівників переважно проживають у селах Мукачівського району. Крім того, маємо свою профспілкову організацію, яка також опікується проблемами працівників. Обов’язково до Пасхи, Різдва, 8 Березня, а також професійного свята – Дня працівника легкої промисловості весь колектив нагороджується або подарунками, або грошовими преміями», – підсумовує керівник ПАТ «МТФ «Мрія». Наприклад, нещодавно у Міжнародний жіночий день працівницям подарували косметику.

Софія Чепак та Ганна Лукач під час розмови з журналістами «PMG.ua»

На фабриці є багато жінок, які працюють тут не один десяток років

Зараз на підприємстві працює 200 людей. На ПАТ «Мукачівська трикотажна фабрика «Мрія» пишаються тим, що більше 50% робітників працюють тут понад 10 років, що є свідченням довіри та впевненості в майбутньому підприємства, а також гарантією для працівників та їх родин у завтрашньому дні. Серед них і Чепак Софія Іванівна. Жінка працює на підприємстві вже 18 років. За цей період пройшла шлях від швачки до бригадира-організатора праці. Прийшла на підприємство «зеленою». «Я не вміла шити, мене цьому навчали в стінах «Мрії», – зізнається жінка. Працівниця доїжджає на роботу з села Негрово, що в Іршавському районі.  Витрати за проїзд їй компенсують, так само як й іншим робітникам із Іршавщини. Раніше їх привозив на роботу автобус, та зараз працівників із цього району небагато. Більшість із Мукачева та з Мукачівщини. Їх щоранку забирає автобус і безкоштовно привозить на підприємство. А додому вони вже добираються за власний рахунок.

Ще одна робітниця, яка разом із «Мрією» 34 роки – Лукач Ганна Петрівна. Жінка не шкодує, що віддала стільки років цьому підприємству. Розповідає про свою роботу з посмішкою та любов’ю. На запитання, що б вона хотіла змінити у своїй роботі, навіть не знає, що відповісти. Її все влаштовує. Працює щодня з 7 ранку до 15:30, як й інші працівники трикотажної фабрики. Якщо виходить на роботу в суботу – отримує подвійну оплату за свою роботу. Крім того, жінки задоволені, що колектив у них дружній. Завжди можна не лише плідно попрацювати, а й непогано відпочити. Влітку їдуть у Солотвино на озера, аби відпочити та оздоровитися. До того ж, на підприємстві працюють з екологічно чистими матеріалами, які не шкодять здоров’ю.

Однак є у трикотажної фабрики і свої недоліки. Як зізнається начальник відділу персоналу Берянич Олександра Романівна, їм катастрофічно бракує чоловіків на фабриці. Із 200 працівників лише 13 чоловіків. Жінки, які працюють у «Мрії» навіть жартують, що з такою кількістю сильної статі вони скоро заміж не вийдуть. Адже 8 годин на день проводять на роботі у жіночому колективі. До речі, наймолодшій робітниці 18 років, а найстаршій – 73.

Олександра Берянич розповідає про умови роботи на фабриці

Олександра Романівна зауважує, що відколи у них з’явився іноземний інвестор, вони можуть дозволити собі приймати на роботу набагато більше людей. «Наприклад, сьогодні я можу прийняти на роботу 30 осіб. А завтра ще 20. Якщо скажемо інвестору, що ми взяли на роботу 50 людей, то завтра він створить ще 50 робочих місць – запевняє Олександра Романівна. – Інвестор завжди каже нам, що нема ніяких обмежень у кількості працівників. Роботи є достатньо, адже ми одягаємо пів-Європи. Він не проти розширювати підприємство. Але на фабриці все одно є проблема браку швачок. Адже їх у достатній кількості в Мукачеві немає». Тому часто на підприємство приходять жінки, які не мають відповідної освіти і не вміють шити одяг. Але тут їх цього навчають упродовж трьох місяців і виплачують при цьому зарплату. Є навіть спеціальна учнівська бригада. Іноді буває, що трьох місяців забагато і жінки швидше опановують професію швачки. Звісно, буває і навпаки.

Робітники ПАТ «МТФ «Мрія» отримують гідні зарплати за свою працю. В середньому це 6-8 тисяч гривень в місяць. Дехто має й 10 тисяч. «У 90-их роках значна частина робітників працювала на півставки і отримувала за свою роботу копійки. Тому багато працівників звільнялися і їхали за кордон на заробітки. Але відколи у нас з’явився іноземний інвестор, зарплати зросли у кілька разів, – зауважує Олександра Берянич, – і виплачують їх стабільно. Крім того, є премії та різні заохочення. Тому у нас бували випадки, коли колишні працівники поверталися  на фабрику і знову починали працювати. Але вже за гідну оплату. І це, мені здається, хороший показник того, що люди нам довіряють».

Підприємства з іноземними інвесторами впливають на розвиток міста та регіону загалом

Зараз в Україні є чимало підприємств, які експортують свою продукцію за кордон. Однак варто розуміти, що робота з іноземним партнером вимагає чималої віддачі, а також відповідності усім європейським нормам та стандартам якості. Іноземцям вигідно вкладати капітал в українські підприємства. У свою чергу, підприємства також отримають значні переваги, коли виходять на європейський ринок. Чому українська продукція користується попитом у Європі, розповіла бізнес-експерт, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Олександрівна Дерев’янко. «Якщо продукція продається в Європі, то вона відповідає усім європейським стандартам. І скоріш за все, вона буде трохи дешевша, ніж товари, виготовлені в європейських країнах, – зауважує Анна Олександрівна. – Що стосується одягу, трикотажної продукції, то мені здається, що українці дуже добре вміють шити гарний одяг. Нерідко буває так, що, перебуваючи за кордоном, українці купують різні предмети гардеробу, і виявляється, що вони зроблені саме в Україні. Я й сама не раз таке бачила. І, до речі, цей одяг в нашій країні купити дуже важко. Крім того, оплата роботи в Україні набагато нижча, а якість відповідає європейській». Аби все-таки вийти на ринок ЄС, на думку Анни Дерев’янко, перш за все потрібно відповідати європейським стандартам та виробляти якісний продукт, бо в Європі споживачі цінують якість. «Побудувати в Україні зараз успішний бізнес, на мій погляд, можливо. І використовувати платформу України для експорту за кордон – дуже перспективно, – каже бізнес-експерт. – Тому що сьогодні з точки зору вартості праці або людського ресурсу ми набагато дешевші. Це недобре для країни і для людей, але це може бути використано для розвитку саме бізнес-середовища».

Однак, підприємства з іноземними інвесторами приносять чимало користі для міста, у якому воно знаходиться. «Якщо інвестор платить офіційні зарплати, то, по-перше, це дає робочі місця. По-друге, офіційна робота передбачає соціальний захист працівників. По-третє, великі відрахування у місцевий бюджет. По-четверте, це нові можливості та технології. Переваг дуже багато. Та я б не ділила інвесторів за географічним критерієм. Якщо він приходить, український чи іноземний, то це вже дуже добре», – підсумовує бізнес-експерт Анна Дерев’янко.

Експерти прогнозують, що дедалі більше українських компаній з іноземними інвесторами виходитимуть на західний ринок. Однак, і в Україні з’являтиметься все більше іноземних фабрик та фірм, тому конкуренція буде велика. Частина українських підприємств може не витримати її і збанкрутувати. Проте, споживачі від цього тільки виграють, бо матимуть можливість обирати якісніші товари та послуги.