Із села – в Європу або Як закарпатець успішний бізнес побудував

Сільське господарство є одним із ключових елементів розвитку української економіки. Зокрема, дрібне фермерство. Адже маленькі населені пункти живуть саме за рахунок вирощування та продажу якісного й екологічно чистого продукту.

І шлях до розвитку села полягає у тому, аби простий фермер мав чимало можливостей навчатись правильному веденню домашнього господарства, так і втіювати найкращі європейські практики під час фермерської роботи. І саме завдяки європейському досвіду постачати власну продукцію на один з найбільших економічних ринків – до Європейського Союзу, – йдеться в газеті «Панорама» в номері від 8 червня.

Як і у будь-якій власній справі, для господаря найважливіше – це отримання прибутку. Саме з метою створення умов для прибуткового ведення сільського господарства у 2003 році на Закарпатті був створений недержавний дорадчий центр «Terra Dei». Його керівник Олександр Омельченко у коментарі газеті «Панорама» зазначив, що цей дорадчий центр був створений з метою передачі досвіду спеціалістів з Нідерландів малим закарпатським фермерам.

«У Нідерландах вже майже 200 років працюють такі дорадчі служби. Це є загальноєвропейська практика, коли за кожною сім’єю закріплюється спеціаліст, що буде допомагати як виростити урожай, так і продати його. Це дуже важливий елемент, так як в процесі виробництва та збуту виникає тисячі питань», – сказав Олександр Омельченко.
Саме з досвідченими нідерландськими партнерами, зокрема, фондами «Dorcas» та «Відродження» протягом 2008-2013 років був реалізований проект «Зелений дім». Результатом цього проекту є те, що протягом п’яти років проекту у дворогосподарствах багатодітних сімей були встановлені 90 теплиць для вирощування ранніх овочів. Загальний бюджет проекту склав 300 тисяч євро.

Однак не лише встановленням теплиць займались представники фонду, але й навчанням. Так, дрібні фермери із Закарпаття мали можливість відвідати тепличні господарства Підкарпатського воєводства Польщі. А для кількадесят фермерів з Виноградівського, Берегівського та Хустського районів були організовані агротури, під час яких закарпатські селяни мали змогу ознайомитись з роботою малих тепличних господарств сусідньої країни. Олександр Омельченко звернув увагу на те, що нині робота польських «парників» повністю комп’ютеризована. Так, комп’ютер, без якого неможливо уявити звичайну польську теплицю, контро-лює майже усі процеси: освітлення, регуляція повітря і т.д.

Крім того, директор дорадчого центру «Terra Dei» звернув увагу, що у Польщі діє централізована система дорадчих центрів: «Так, у кожному воєводстві працює один дорадчий центр зі штатом у 300-400 працівників в залежності від кількості населення. Чому так багато? Щоб був охоплений кожен малий фермер. Адже в першу чергу в Європі цінується якість продукції. І якщо у Нідерландах дорадчі центри та фонди працюють вже майже 200 років, то у Польщі вони діють після Другої Світової війни».

За його словами, в Україні немає подібної централізованої системи дорадчих центрів, які б допомагали розвивати малі фермерські господарства. Лише діють недержавні фонди, штат яких налічує кілька осіб. Тому, на думку керівника центру «Terra Dei», глобальні зміни відбудуться лише тоді, коли держава сама буде зацікавлена у розвитку малих фермерів.

Олександр Омельченко зазначив, що саме у Польщі держава дотаціями підтримує малого фермера, через дорадчі центри контролюється процес вирощування, а лабораторії стежать за якістю екологічної органічної продукції.

У той час в Україні поки держава не допомагає малим фермерам. На його думку, в Україні не існує сприятливих умов для того, аби продукція малого фермерського господарства реалізувалась на європейському ринку. «Раніше нашим ринком збуту була Росія та Білорусь. Утім, після початку бойових дій на Сході та конфлікту між нашими країнами, ми втратили його. А для того, щоб потрапити на європейський ринок, потрібно створювати кооперативи, співпрацювати з лабораторіями, пройти сертифікацію. Наразі лише одиниці з наших краян реалізовують продукцію на європейський ринок. Для цього довелось проходити сертифікацію за стандартами сусідніх країн ЄС, зокрема, Угорщини. А через кризу та втрату покупця не всі мають змогу переорієнтуватись на європейський ринок», – сказав Олександр Омельченко.

Одним із яскравих прикладів успішного фермера є історія господаря Павла Тізеша, жителя села Ботар Виноградівського району. Він розповів «Панорамі», що займається вирощуванням органічної продукції вже понад десять років. За цей час неодноразово обмінювався досвідом з колегами з інших країн. Так, він проходив півторарічне навчання в Угорщині, а також місячний обмін досвідом у Грузії.

Нині пан Павло у власному господарстві вирощує сливи, чорниці, дику малину, полуницю, кизил, яблука, червоні порічки, чорноплідну горобину. Саме з цих плодів виготовляється якісна органічна продукція у вигляді соків, сиропів та «біо-лекварів» (угорського типу повидла). Крім органічної рослинної продукції, фермер вирощує свиней породи мангалиця. Тому господарство виготовляє і органічну м’ясну продукцію.

Успіх Павла Тізеша полягає у експорті якісної екологічно чистої органічної продукції на європейський ринок. Зокрема, в Угорщину. Для цього фермером було закуплене лише сучасне європейське устаткування. Так, обладнання для переробки сировини закуплене в Польщі та Голандії, банки і пляшки для готової продукції постачаються з Італії, тара для соку – з Польщі. А продукція фермера під торговою маркою «Пан Еко» постійно сертифікується поважним органом, добре знаним в ЄС – компанією «Biokontroll Hungária Nonprofit Kft.» І тому завдяки контролю угорського сертифікованого органу закарпатську продукцію можна побачити на європейських прилавках.

Продукція успішного закарпатського фермера Павла Тізеша визнана не лише сертифікованими органами, але й самими українцями. Так, минулоріч на виставці «ORGANIC-2016», яка проходила на території Національного комплексу «Експоцентр України», сертифікований органічний сироп з ягід чорниці, виготовлений в господарстві закарпатця, отримав Гран-Прі Міжнародного дегустаційного конкурсу «BEST DRINK».

Та робота фермера не обмежується лише експортом продукції. Мале фермерське господарство стало і туристичною візитівкою села Ботар. Адже гості Закарпаття можуть на власні очі побачити унікальну угорську породу свиней, а також відвідати перший в Україні музей лекварю та дегустаційний зал якісної органічної продукції.

Експерт, голова громадської спілки виробників сертифікованої органічної продукції «Органічна Україна» Олена Березовська у коментарі газеті «Панорама» зазначила, що для того, аби малі фермерські господарства вийшли на новий рівень розвитку, необхідно, найперше, малим фермерам об’єднуватись у спілки та кооперативи, аби разом лобіювати та відстоювати власні інтереси: «Так, виробники органічних сертифікованих продуктів об’єднались у спілку «Органічна Україна». Як наслідок, у Верховній Раді завдяки зусиллям багатьох учасників ринку зареєстровано проект Закону України № 5448 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Тому це є яскравим прикладом того, аби і селяни об’єднались і законним шляхом відстоювали власні інтереси».