Багачі будуть купувати дешевше, а бідніших будуть примушувати платити більше: аналіз ініціативи розмитнення "євроблях"

Зареєстровані у Верховній Раді законопроекти щодо автомобілів на єврономерах здійняли чергову хвилю обговорень у суспільстві. Влада декларує: ставки акцизного податку зменшаться, авто стануть доступнішими. Але це відбудеться далеко не для всіх. Тому цікавою є позиція людей, яких стосуватимуться ці зміни. Адже кількість «євроблях» в Україні, за різними оцінками, коливається від сотень тисяч до мільйонів.

Як зазначає співзасновник громадської спілки «Доступне авто» Михайло Катрук, законопроекти, у разі їх прийняття, дадуть можливість багатшим купувати дешевше, а бідніших будуть змушувати платити більше. Марними були й надії власників «євроблях», які сподівалися, що держава не задорого дозволить їм узаконити свої авто. Проблеми з ними пропонується вирішити силовим способом – через штрафи, позбавлення водійських прав і навіть конфіскацію авто. Натомість, законопроекти комітету з питань податкової та митної політики, зауважує активіст, відкривають автомобільну торгівлю вживаними авто з Росією.

Про приємні і не дуже нюанси запропонованих законопроектів та шляхи можливого розвитку подій Михайло Катрук розповів у розмові з кореспондентом видання.

Законопроекти № 8487 і № 8488, розроблені членами комітету з питань податкової та митної політики, які передбачають внесення змін до Податкового та Митного кодексів, вже оприлюднені на сайті ВРУ.

– Михайле, чи вирішують зареєстровані законопроекти проблеми авто з єврономерами? Кому вигідне їх прийняття?

– Згрубша це вигідно усім. Якби там не було, уперше за останні кілька років з’явилося хоча б якесь рішення, ініційоване провладними партіями, яке має певні шанси на прийняття. Рішення, які пропонувалися раніше, блокувалися владою і припадали пилюкою у комітетах і закапелках Верховної Ради.

Але треба розуміти інше. Чому особисто мені запропоновані зміни не подобаються і я більше проти цих рішень, ніж за? Тому що вони є нерівними. Для певних верств населення вони надзвичайно вигідні і вигідніші, ніж ті, що діють зараз, а для інших верств населення вони є навіть гіршими, ніж те, що зараз.

Насамперед у цих законопроектах дуже сильно зацікавлені автоімпортери і майбутні власники нових або відносно нових автомобілів з великокубатурними двигунами або елітних автомобілів. Наприклад, за цими новими законопроектами, вартість розмитнення таких автомобілів як «Мерседес» S-класу, «Рендж Ровер» – автомобілів, які часто з’являються у роликах про народних депутатів та бізнесменів – впаде від 7 до 12-13 тис. доларів, порівняно з тим, що діє зараз до кінця року. Якщо ми говоримо про сегмент авто, віком 4-5 років, – бюджетні автомобілі, малолітражки, то цей закон є нейтральним. Якщо ж ми говоримо про автомобілі бюджетного класу, яким 6-7 років – вартість їх розмитнення зростає на 400-800-1000 доларів. Якщо подивитися статистику ДФС, наші громадяни найчастіше приганяють «Рено Меган», «Фольксваген Пассат», 2011-2012 років – автомобілі, які тяжко назвати елітними, це робочі конячки для повсякденного використання. Розмитнення таких автомобілів стане дорожчим, ніж є зараз. І відповідно, оскільки формула розмитнення напряму прив’язана до віку – із кожним роком розмитнення цих автомобілів буде все менше вигідним. Політика влади очевидна: цією прив’язкою до віку вони хочуть стимулювати громадян купувати новіші автомобілі.

– Але не усі українці можуть собі це дозволити…

– Ви мене прекрасно зрозуміли. Згрубша я би ці закони охарактеризував так: вони дадуть можливість багатшим купувати дешевше, а бідніших будуть примушувати платити більше.

– Чи регулюють ці законопроекти питання щодо автомобілів на єврономерах, які вже є в Україні, і що чекає на їх власників?

– Ці законопроекти вирішують це питання, але більше силовим способом. Середній вік автомобілів на єврономерах – 15 років. Нескладно порахувати, що один лише акциз на такі автомобілі буде близько 1,5 тис. євро. Усі ми розуміємо, що старіші автомобілі мають більший об’єм двигунів – 2.0, 2.5, 3.0 л. Вартість таких автомобілів в Європі в середньому становить 3 тис. євро. Виходить так, що за цією формулою розмитнення, яку зараз активно проштовхують, власник такого автомобіля буде змушений щонайменше заплатити ще одну вартість цього автомобіля – 100% вартості заплатити за розмитнення. Очевидно, люди, які не від доброго життя купили собі автомобіль за 3 тис. євро не будуть сплачувати ще таку саму суму за його розмитнення. Це фінансово недоцільно. Тому вони будуть стояти перед вибором – або позбутися цих автомобілів, бо на них чекають колосальні штрафи, які планують запроваджувати, позбавлення водійських прав на рік і, здається, навіть конфіскація автомобілів у певних випадках, або будуть гуртуватися, об’єднуватися і робити якісь збурення, щоб про них не забували.

– Були акції протесту Києві. Чи враховані побажання власників авто на єврономерах, громадських організацій, які представляють їх інтереси?

– Політики люблять виривати речі з контексту. Усі мітинги, які були в Києві та в інших містах, проходили під лозунгами «За доступне розмитнення». Відповідно, влада розробила законопроект, який вона позиціонує як доступне розмитнення, але вона не врахувала, що це доступне розмитнення лише для певної категорії людей. Насправді, виходить так, що ті люди, які якраз за це доступне розмитнення боролися – вони для себе нічого не отримали. Вони зробили добре для решти громадян, за що їм велика шана, подяка і низький уклін. Закон не можна назвати поганим – він має свої плюси, але для певних категорій громадян.

На даний момент ми спілкуємося із народними депутатами, іншими громадськими організаціями. Наразі бачимо два шляхи вирішення цієї проблеми. Я говорю зараз про мирні, спокійні способи вирішення цієї ситуації. Якщо влада буде наполягати, що слід прийняти саме ці закони, а ми розуміємо, що вони хочуть догодити автодилерам і автоімпортерам, тому що це бізнес, з іншого боку – хочуть якимось чином вирішити проблем «блях» і перед виборами взяти собі лаври і черговий класний лозунг у передвиборчій кампанії… Якщо вони будуть наполягати, щоб прийняли законопроекти їх авторства – ми домовляємося з народними депутатами, щоб у другому читанні у ці законопроекти внести правки. А саме – у формулу розрахунку акцизів, щоб зробити її більш прийнятною і більш адекватною якраз для тих людей, які боролися за це доступне розмитнення.

– Йдеться про правки щодо віку авто?

– Мені особисто не подобається врахування віку, бо це виглядає дещо дискримінаційно. Розумію, є питання екології, безпеки на дорозі, але є багато прикладів коли одна марка автомобіля випускалася протягом 6-8 років. Це той самий екологічний клас, та сама безпека – усе ідентичне, але акциз за одну й ту ж модель різних років буде суттєво відрізнятися. Це ненормально. Тут слід придумати якийсь інший алгоритм розрахунку.

Отже, варіант номер один – вносити правки у формули і пробувати їх адаптовувати під наші реалії. Варіант номер два, який пробуємо розкручувати серед активістів та депутатів – зареєстрували законопроект №8505. Якщо проаналізувати автомобільну історію України – завжди проблеми були через акциз. Спочатку його ввели, щоб підтримати нашого автовиробника. Автовиробник цим не скористався і успішно загнувся. Далі акциз у 2016 році знизили, щоб дозволити приганяти більш новіші і доступніші автомобілі. Зараз Ніна Южаніна виходить з іншим законопроектом з іншою формулою. Виглядає, що корінь усіх автомобільних проблем – акциз. Тому у законопроекті 8505 ми запропонували забрати акциз для усіх авто. Тоді вартість розмитнення буде вираховуватися за простою формулою і становитиме близько 35% вартості автомобіля. Вже не буде способів для маніпуляції.

Є ще один момент щодо законопроектів Южаніної – де-юре і де-факто вони відкривають автомобільну торгівлю вживаними авто з Росією.

– Оскільки вже досить велика кількість людей, які користуються такими автомобілями в Україні, чим, на вашу думку, може обернутися для влади прийняття цих законопроектів у такому варіанті, як вони запропоновані?

– Окрім суспільного збурення власників таких автомобілів, це ще більше поляризує стосунки між власниками автомобілів з українською реєстрацією та іноземною. У нас і так зараз стосунки між цими двома категоріями людей досить натягнуті. Власники авто з українською реєстрацією наполягають, що «бляхарі» – це шулери, які обманюють державу, не платять податку, їздять як хочуть, кидають автомобілі. «Бляхарі» ж, навпаки, кажуть: це ви дурні, навіщо ви платите державі такі драконівські податки, ніде такого у світі немає, щоб автовласників так обкрадали. Ця боротьба вже є. А якщо ще приймуть цей закон, а він, очевидно, у нинішньому вигляді не влаштовує більшість «бляхарів», то це може сколихнути чергову хвилю розбрату. Це те, що нам потрібно найменше. Наше суспільство і так сильно поляризоване – через мову, війну, циган, політику, вибори Президента. Нам ще одної теми не потрібно.

Як я вже казав, у цих законопроектах найбільша вигода для автоімпортерів. Вони почнуть масово ганяти вживані автомобілі з Росії, де вони дешевші. Це значно зменшить вартість нових елітних авто. Відповідно будуть гроші, які вони вкладуть у вибори, щоби ще раз обрати тих, хто їм допоміг цього добитися.

– У разі прийняття, коли розпочнуть діяти ці закони?

– Прописано, що ставки розмитнення починають діяти з 1 січня 2019 року, а заборони і штрафи щодо «блях» починають діяти через 180 днів після прийняття.

Треба враховувати, що в депутатів залишилося дуже мало часу, якщо робити усе законно і правильно. Законопроекти, які стосуються бюджету треба приймати щонайменше за півроку до прийняття самого бюджету.

Слід зазначили, що компромісні рішення проблеми, які були достатньо непоганими як для автобізнесу, так і для «бляхарів», лежать у Верховній Раді ще з грудня 2016 року – законопроекти щодо розмитнення авто №5561 і №5562. За весь цей час Н.Южаніна навіть не винесла їх на розгляд свого комітету, що ще раз підтверджу гіпотезу про те, що на даний момент питання «блях» перетворилося на політику і на бізнес.

– Чи є шанси, що депутати дослухаються і внесуть зміни у запропоновані законопроекти?

– Шанси того, що дозволять внести зміни збільшилися і є на рівні ймовірних. Навіть голосування за включення у порядок денний показало, що дуже багато депутатів після того, як ми з ними поспілкувалися, пояснили, у чому проблема цих законопроектів – не підтримали їх внесення у порядок денний. Депутати розуміють, що це їх персональна відповідальність перед виборцями.