Облікову ставку знизили: що це таке і як зміниться життя українців

Облікову ставку знову знизили, тепер до 11%. Це вплине на кредити, депозити та іпотеку, інфляцію та навіть курс гривні. Що таке облікова ставка та як вона вплине на життя українців, читайте у матеріалі 24 каналу.

З 31 січня 2020 року облікову ставку знизять до 11% річних. У Нацбанку очікують, що інфляція буде низькою протягом майже усього року. І збільшиться до 4,8% восени.

"Ми вирішили продовжувати пом’якшення монетарної політики щоб зберегти інфляцію на рівні цілі 5% і підтримати стійке економічне зростання", – заявив на прес-брифінгу голова Нацбанку Яків Смолій.

Чому облікова ставка важлива для кожного українця?

Облікова ставка – це монетарний інструмент. Вона стосується багатьох українців, адже саме від неї залежить відсоток на кредити та депозити, іпотеку, рівень інфляції та курс гривні.

Облікова ставка є базовою. Наразі її знизили до 11%. Тобто під цей відсоток Центральний банк (в Україні – Нацбанк) позичає гроші комерційним банкам. Ті, у свою чергу, додають до цього відсотку свої відсотки, під які позичають гроші населенню та бізнесу.

Тобто перше на що впливає облікова ставка – це кредити. Якщо судити по цьому, то людям краще, щоб облікова ставка була нижчою. Проте облікова ставка не єдине що впливає на кредити. В Україні низький захист прав кредиторів. Це змушує банки перестраховуватися та ставити вищі відсотки. 

Депозити також залежать від облікової ставки. Чим вона вища – тим вищі відсотки під депозит. Тепер при зниженні облікової ставки в Україні можна очікувати нижчі відсотки на депозити в банках.

Все просто: якщо облікова ставка висока – люди заощаджують і кладуть гроші на депозити, якщо облікова ставка низька – людям вигідно брати кредити і це стимулює економіку. На початку 2020 ставка на депозити в середньому була 13,97%.

Банки засвоїли, що в 2020 році облікова ставка буде знижуватися і стали пропонувати клієнтам усе менші ставки за депозитами. Цей тренд продовжиться, і до кінця 2020 середня ставка по депозиту може бути на рівні 11-11,5%, – розповідає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Курс гривні залежить від облікової ставки. Ставка на ОВДП (облігації внутрішньодержавної позики) орієнтується на облікову ставку. При її зниженні можуть знизити відсотки під ОВДП. А це може зменшити приплив іноземних інвесторів, яких цікавили вигідні умови. Саме вони стали однією з причин зміцнення гривні у 2019.

Іпотека. Голова НБУ раніше говорив, що аби здешевити іпотеку до 12-13% потрібно зменшити облікову ставку до 8-9%. Але проблема не лише у цьому. Ринок непрозорий та недостатньо регульований. Це створює додаткові ризики і відповідно стає на заваді зниженню іпотеки.

Дійти до 10-11% за іпотекою в цьому році – дуже амбітне, але дуже важливе завдання. Ми з Нацбанком над цим працюємо. При інфляції 4% це цілком реалістично, – Олексій Гончарук, прем’єр-міністр України.

Низька чи висока облікова ставка: що краще?

При високій обліковій ставці зростають відсотки на кредит, тож банки видають їх менше населенню та бізнесу. Зменшується попит. Відповідно уповільнюється економічне зростання. Але позитивною стороною є зниження інфляції. Хоч варто зазначити, що надто низька інфляція уповільнює розвиток економіки.

Що таке інфляція? Інфляція – це знецінення грошей та зменшення купівельної спроможності, коли вартість продуктів/послуг зростає. Інфляція не обов’язково негативне явище. Вона потрібна для економіки країни, оскільки це стимулює інвестиції та розвиток загалом. Нормальний рівень інфляції в межах 2-4%. В Україні у 2019 році інфляція була на рівні 4,1%. Це шестирічний мінімум, якого не очікував навіть Нацбанк.

При низькій обліковій ставці все навпаки. Банки видають більше кредитів для населення і бізнесу. Збільшується попит. Економічний розвиток пришвидшується. Але негативною стороною є збільшення інфляції. Якщо інфляція збільшиться, то гривня знову може впасти і долар відносно неї почне рости.

Чому змінюють облікову ставку?

Облікова ставка – це один з монетарних інструментів. Грубо кажучи вона встановлює орієнтир щодо вартості грошей. Саме вона стримує інфляцію. При високому рівні інфляції облікову ставку піднімають, тобто вартість грошей підвищують. У 2015 облікову ставку підвищили до 30%. Все через високу інфляцію – 43,3%.

Проте не лише інфляція є причиною для збільшення облікової ставки. Це часто політичні причини, як-от невдалі переговори з МВФ, подвійні вибори у 2019 чи часте підвищення мінімальної зарплати. Таким чином Нацбанк убезпечує економіку від несподіваних ризиків.

Наразі інфляція на низькому рівні – 4,1%. Нацбанк на початку року встановив бажаний орієнтир в 5±1%. Його хотіли досягти аж наприкінці 2020. Тобто низький рівень інфляції перевищив всі очікування Центрального банку. Тому настав зручний час для того, щоб знизити облікову ставку.

Чим небезпечна дефляція? Умовно, це процес, коли цінність грошей зростає, тобто протилежний інфляції. У грудні в Україні була дефляція. Це може мати негативні економічні наслідки. Розгляньмо гіпотетичну ситуацію.

Підприємство виготовило продукти, очікуючи продати їх заодну ціну, натомість через дефляцію змушені продавати дешевше аби збути продукт. Прибутки менші, нема чим платити працівникам, тому зарплати знижують, а штат працівників скорочують.

При зниженні облікової ставки, ймовірно, зросте долар відносно гривні. Хоч облікова ставка з запізненням впливає на інфляцію, приблизно через 9 місяців. Саме через три квартали у Нацбанку передбачають зростання інфляції до 4,8%. Це буде корисно для держави. Зараз інвестори активно заходять на наш ринок, бо бачать можливість заробити.

При стабільній економіці відсотки під облігації нижчі і не такі привабливі для інвесторів. Плюс дешевша гривня вигідна для експортерів, оскільки українські товари та послуги стають більш конкурентними на міжнародному ринку.

Чи висока облікова ставка в Україні?

Так. Навіть зараз після чергового зменшення облікової ставки, вона все ще висока у порівнянні з іншими державами. Вища лише в Аргентині, Венесуелі, Пакистані та кількох африканських та азіатських країнах. У США облікова ставка 2,25%, а в Європейському Союзі 0,25%.

Проте попри зміцнення гривні у 2019 економічна ситуація в Україні все ще нестабільна, а загроза зростання інфляції реальна. Економісти називають зміцнення гривні аномальним, яке відбулося через збіг таких обставин як перекази коштів заробітчан, інвестиції іноземців в облігації та врожаї і одночасне зростання на них цін на міжнародному ринку.

Незважаючи на досить жорсткі умови, інфляцію не вдавалося "охолодити" нижче 8% з липня 2018 до серпня 2019, поки не сталося нетипової для осені значної ревальвації гривні, таким чином, поки складно з упевненістю стверджувати, що ситуація з інфляцією повністю під контролем НБУ, – вважає Михайло Ребрик, експерт з макроекономіки.

Тому такий рівень облікової ставки в Україні поки виправданий. Не можна робити поспішних змін без впевненості щодо наслідків для економіки.

• Уряд хоче компенсувати українцям затримку пенсій, зарплат та стипендій