Не мовчати і довіряти тим, хто допоможе: як зупинити домашнє насильство

10 тисяч звернень щодо домашнього насильства зафіксували на Закарпатті з початку 2021-го. За фактом домашнього насильства поліція відкрила 150 кримінальних проваджень, винесла 700 термінових заборонних приписів та склала 3 тисячі протоколів про адміністративні правопорушення. І цифра зросла порівняно з минулим роком. Психологи констатують: за період пандемії кількість випадків домашнього насильства збільшилась. І ця тенденція простежується у більшості європейських країн. Родини опинились ізольованими, наодинці зі своїми проблемами, страхом, нерозумінням. Як захистити себе та близьких?

Поліцейський офіцер громади сектору превенції Діана Совтан розповідає: на Берегівщині, де вона працює, найчастіше виклики отримує від жінок, яких ображають чоловіки. Хоча є й винятки:

–  Є у нас на обліку жінка, яка постійно кривдить свою мачуху. Лає, штовхає, заважає спокійно жити, і все це на очах у дитини. З мого досвіду, найчастіше причинами домашнього насилля стають пиятика, відсутність роботи і сварки на цьому ґрунті. Як наслідок – штовханина, образи, ляпаси. Тут важливо розуміти, що домашнє насильство не лише коли вам завдають болю фізичного, це і психологічний тиск – залякування, погрози. Якщо бачу, що ситуація складна, є загроза здоров’ю чи життю, відразу виписую кривднику тимчасовий заборонний припис на 1-10 днів – його чекає покарання, якщо спробує наблизитись до постраждалої або контактувати. Навіть якщо вони мешкають в одному будинку. Також можу забрати кривдника у відділок для оформлення протоколу, - це теж іноді допомагає знизити градус напруги.

Покарання у випадку, коли кривдник притягається вперше за рік, – штраф або громадські роботи”

Поліцейська розповідає: нерідко буває, що постраждалі від насилля шкодують своїх кривдників, вибачають, забирають заяви:

– Але у нас є спеціальний метод опитування – оцінка ризиків. Якщо у відповідях на питання анкети бачу відповідну тривожну реакцію жінки, чую відповідні аргументи свідків, можу самостійно приймати рішення про складання адмінпротоколу. Він скеровується до суду. Покарання у випадку, коли людина притягається вперше за рік, – штраф або громадські роботи. Останнє, до речі, лякає винуватців більше, мовляв, не хочуть осоромитись перед односельцями. Але якщо на винуватця складають 3 адмінпротоколи, це стає приводом для відкриття кримінального провадження.

Останніх за рік стало більше, розповідає начальниця відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Закарпатської обласної прокуратури Наталія Кузан:

– Якщо говорити безпосередньо про домашнє насильство, яке є кримінально караним, то за такими фактами (за ст. 126-1 ККУ) протягом 2020 року зареєстровано 81 провадження. За 10 місяців 2021-го бачимо, що такі злочини мають тенденцію до збільшення – 155 проваджень, 111 з яких вже пішли до суду з обвинувальними актами. А кількість злочинів, пов‘язаних із насильством, збільшилась майже на половину.Щодо потерпілих від насилля, то наша статистика свідчить, що найчастіше це все ж жінки. Діти ж серед потерпілих - це рідкість, але такі випадки теж фіксуємо.

Коли діти є потерпілими від домашнього насильства, є не лише стаття 126.1, а ще 29 статей, як такі чи інакше пов’язані з домашнім насильством – фізичне, економічне, сексуальне. Але дуже важливо, каже Наталія Кузан, щоб до суду дійшов злочин дійшов, як пов’язаний з домашнімнасильством, у підозрі це має бути зазначено. Тоді не можна закрити справу, вирішити її, наприклад, примиренням сторін.

Також усі, на кого бодай 1 раз склали адмінпротокол через домашнє насильство, потрапляють до внутрішньої бази даних, каже працівниця поліції ДіанаСовтан. Відтак, до них постійно навідується поліція з профілактичною метою:

– Зараз у мене є з десяток таких людей на обліку. Раз на місяць я обов’язково приїжджаю до них додому. Коли патрулюю у селі, знаю, що там живе ця людина, просто без попередження навідуюся. Говорю з членами родини, сусідами, можу оцінити ситуацію. І якщо у великому місті поліцейська машина нікого не дивує, то у селі, повірте, люди звертають увагу. І це теж своєрідний спосіб присоромити людину, нагадати: за нею наглядають.

Та допомагає це не завжди. У Закарпатському обласному центрі соціально-психологічної допомоги кажуть: близько 40% усіх їхніх підопічних – саме постраждалі від домашнього насильства. Лише впродовж останнього тижня по допомогу в денний стаціонар звернулися мама з дитиною, у цілодобовий – мама з трьома дітьми. Зараз 5 з 10-ти людей, якими опікується центр, потребують підтримки саме через кривду членів родини.

Запам’ятався випадок, коли до нас потрапила молода жінка років 24-х, з трьома дітками, побита, без речей”

Заклад допомагає цілодобово – надає притулок до 90 діб, а денний стаціонар всі, хто потребує, можуть відвідувати доки в цьому є потреба – наприклад, приходити по психологічні консультації або юридичну підтримку. Людина може прийти за самостійним рішенням, коли потрапляє у складну життєву ситуацію, або за направленням соціальних служб. Узагальнений портрет постраждалих від домашнього насилля директорка закладу Олександра Мельничук описує так:

– Найчастіше це жінка з двома-трьома дітьми різного віку, опиняється заручницею ситуації, була довго в декреті, наприклад, не може сама оплатити житло і піти від кривдника, страждає від фізичного, економічного та психологічного насильства. Мені запам’ятався випадок, коли до нас потрапила молода жінка років 24-х, з трьома дітками, побита, без речей. Надворі була зима, а у них навіть не було теплого одягу. Її просто з лікарні привезла подруга. І за кілька місяці ми допомогли влаштувати дітей у садочок, вона знайшла дві роботи і вони з’їхали звідси вже в орендовану нею квартиру. Випадків, коли жінки починають нове життя, багато. Але дуже часто, скривджені рідними, зневірені, вони навіть не розуміють, що страждають від домашнього насильства.

Це підтверджує і психологиня Тетяна Хорошилова. Через закріплені у суспільстві стереотипи, каже, як насильство сприймається фізична кривда:

– А якщо є, припустімо, систематичне приниження – це нормально і толерується суспільством. Приклад. Дівчина починає зустрічатися з хлопцем, який її дуже сильно опікає. Питає постійно де вона і з ким, що купила, скільки витратила. Наче ж дбає, правильно? Так ми сприймаємо. А потім ця опіка переростає у тотальний контроль і щонайменше психологічний дискомфорт. Поведінкові паттерни у нас дуже закріплені. Контроль, вимоги, знецінення додаються, поступово наростає критика. Де гроші? Чому не прибрано? Спочатку рідко, потім жінка себе знаходить у реальності, коли їй кожен день говорять, що вона якась не така. І починає в це вірити. Починає виникати почуття провини, насильство нарощується – фізичнимпочинає бути. А вона себе почуває винною.

За статистикою, від 3 до 10 спроб треба, щоб піти від кривдника”

Victimblaming – також поширене явище. Коли на жертву насилля оточення звалює за це всю відповідальність, мовляв сама винна. А ще часто проблему бачать рідні, сусіди, знайомі. Але бездіють. Мовляв, це родинна справа. Самі розберуться.

– І уявіть, в один день, жінка з деформованим, травмованим уявленням про себе, має відкрити очі і різко змінити своє життя. Так не буває. Потрібен час. За статистикою, від 3 до 10 спроб треба, щоб піти від кривдника. І успішність залежить від підтримки оточення. Бо коли насильство трапляється вперше, жінка часто вибачає кривдника, він же обіцяє, що зміниться, що це востаннє. Вона повертається, хоче вірити, – пояснює психологиня.

Тетяна Хорошилова каже, що психологічної підтримки такі жінки потребують особливо. Часто жінки навіть дякують за те, що їх просто вислухали і не засуджують. Але головне завдання психолога: прояснити запит, зрозуміти чого потребує людина і як до цього прийти, встановити контакт, провести глибоку внутрішню роботу.

В області працюють 12 спеціалізованих служб підтримки, які надають соціально-психологічну допомогу особам, постраждалим від насильства”

Зараз на Закарпатті розширюють мережу служб підтримки і так званих кризових центрів. 4 громади, - Тячівська, Оноківська, Вільховецька та Кам’янська, - отримали державне співфінансування на їх створення. А в Ужгороді на початку грудня планують відкрити спеціальну кризову кімнату для допомоги тим, хто постраждав від домашнього насилля. 

Якщо вам довелося зіткнутися із домашнім насильством, звертайтесь на Національну «гарячу лінію» за інформаційною, психологічною та правовою консультацією за номером 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) або 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів), 102.