Як закарпатський заробітчанин-доброволець взяв у полон підполковника росармії

Життя  5 квітня 2022 року, 14:53 10969 ФОТО

Наприкінці березня бійці штурмового підрозділу 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади взяли в полон підполковника росармії Олександра Кошеля, начальника групи інформаційно-психологічної протидії військової частини 47084.

Цей "жирний гусак" був на прямому зв’язку з командувачем 58 армії РФ Михайлом Зуськом, котрому особисто робив щоденні доповіді, тому росіяни кілька разів намагалися відбити його.

"При особистому догляді наші бійці з подивом виявили, що Кошель носить шкарпетки й труси з позначкою "Збройні Сили України. 128 бригада повідомляла про цей факт, а зараз нам вдалося дізнатися цікаві подробиці бою, під час якого взяли підполковника росармії", – зазначили в 128 бригаді і розповіли подробиці.

Читайте також:  Житель Кушниці втратив обидві ноги, але пішов воювати за Україну

Виявилося, що "жирного гусака" полонили мобілізовані добровольці з Іршавщини, що на Закарпатті. Хлопці одразу після вторгнення Росії самі, не чекаючи повістки, прийшли у військкомат і попросилися в 128 бригаду. І через півтора тижні вже були на передовій.

Один із них, Віктор, – простий заробітчанин, у мирний час працював "на Чехах". Свого часу пройшов строкову службу в армії, а зараз є штурмовиком 128 бригади. Вдома його чекають дружина й діти. Ще один учасник того бою – Андрій, котрому всього 19 років. Теж доброволець і штурмовик "Закарпатського легіону".

Прості закарпатські хлопці, котрі в мирний час і не думали займатися воєнною справою, пішли на передову бити агресора і взяли в полон підполковника росармії.

Далі – пряма мова.

Віктор: "Це сталося на нашому крайньому блокпосту, ми з Андрієм стояли там уже тиждень. Того ранку все виглядало спокійним – жодних обстрілів чи перестрілок, ми навіть трохи розслабилися.

І тут десь об 11-й годині я побачив у бінокль, як із-за повороту виїхав російський "Тигр" (броньований позашляховик) із буквою Z і поїхав у нашому напрямку. Я оголосив повну бойову готовність і заліг із хлопцями.

128-ма бригада розповіла, як закарпатський заробітчанин на передовій взяв у полон підполковника росармії

За кілька сотень метрів від блокпосту стояли два підбиті російські "КаМАЗи", які перевозили боєкомплект, – наші хлопці знищили їх незадовго до цього. "Тигр" зупинився біля них, постояв трохи й рушив далі – прямо на нас. Я зрозумів, що росіяни заблукали й не розуміють, куди потрапили. "Тигр" обережно об’їхав бетонні блоки перед постом, а потім розвернувся й зупинився. І тут кілька військових вискочили з нього й розбіглися, намагаючись сховатися в лісопосадці.

Вони зрозуміли, що потрапили в пастку, але швидко втекти на машині було вже неможливо через бетонні блоки. Ми одразу відкрили вогонь з автоматів і кулеметів. Один із росіян не встиг відбігти далеко, кулі прошили йому ноги, він упав. Ще кілька втекли й навіть не відстрілювалися.

Ми підбігли до пораненого й стали тягнути в свій бік. Я схопив його за бронік і почув: "Ой-ой-ой, больно!" Тоді я йому по-закарпатськи: "Ану закрий писок!" А він у відповідь: "За что ты со мной так?" Я аж офігів із несподіванки. Кажу: "Ти не повіриш – за Україну!" Мій напарник був менш культурним і крикнув: "Ну, все, москалику, – тобі **зда!" І більше він не озивався.

Поки ми тягли пораненого, він тримав руки на грудях за своїм броніком, але напарник скомандував: "Руки витягни! Повільно!" Він витягнув – у лівій була граната, а в правій ПМ (пістолет Макарова). Тобто він міг спробувати стріляти в нас чи кинути гранату, але розумів, що сам із простреленими ногами не втече, а скоріше за все загине. І він вибрав життя.

Ми зняли з нього бронік і обшукали. Побачили по документах, що це підполковник, і я ще з подивом вигукнув: "Ого, аж підполковник! Шкода розстрілювати на місці!" Він тільки зиркнув на мене з переляком. Питаю: "Ти що тут робив – на завдання виїхав?" "Ой, нет, мне больно-больно…" – стогне. Ми потягли його й кинули в машину, щоб відвезти в штаб батальйону. Всю дорогу він лежав мовчки, як благе ягнятко…

Закарпатський заробітчанин на передовій взяв у полон підполковника росармії

Цього Кошеля три російські групи намагалися відбити в нас. Спочатку одна полізла, яку ми відбили, через годину друга – теж відбили, потім третя – і теж невдало. Ми їм дали там жару. Хотіли трофейного "Тигра" забрати, але не вдавалося – завести його не можна було (кулі пошкодили відсік двигуна, та й колеса були прошиті), а відбуксирувати було нічим. То ми просто гахнули по ньому з ПТУРа (протитанкова керована ракета)…".

Полоненого Кошеля спочатку допитували бійці контррозвідувального підрозділу 128 бригади, котрі й виявили в нього шкарпетки й труси "ЗСУ". Потім підполковника передали в СБУ. Кошель вирішив не спокушати долю, а одразу "розколовся" й почав давати цінні відомості. Він досі перебуває під наглядом СБУ.

До речі, як вказано в документах, сьогодні, 5 квітня, у Кошеля день народження, навіть кругла дата – 40 років. З цієї нагоди штурмовики 128 бригади повторюють ювіляру слова, котрі він запам’ятає на все життя:

"Ану, закрий писок!" і "Ну все, москалику, – тобі **зда!"

Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі - 1
Громадянка 05.04.2022, 18:46
Браво 128 бригада! Ви неперевершені! Дякую! Слава Україні!