Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • "Мої рідні знають, що я воюю", – історія військового медика 128-ої бригади

"Мої рідні знають, що я воюю", – історія військового медика 128-ої бригади

"Мої рідні знають, що я воюю", – історія військового медика 128-ої бригади

Закарпатська 128-ма бригада показала свого військового медика – Ірину. Жінка з початку війни рятує військовим життя. Нижче подаємо розповідь Ірини, яку офіційно оприлюднила 128 бригада на своєму сайті.

ВІДЕО ДНЯ

"25 лютого, наступного дня після вторгнення, наш підрозділ обстріляла російська артилерія. Снаряд влучив у склад зі спорядженням і мої речі (спальник, каремат, теплий одяг та особисті речі) згоріли. Нас там троє дівчат було, і ми ховалися від снарядів, хто де міг – на землі, між деревами, під броньованими машинами… Так провели цілу ніч, а вранці поміняли позицію.

Наступні дні нас теж постійно обстрілювали – і арта, і "Гради", і міни. Я дев’ять днів не знімала бронік, він рятував і від обстрілів, і від холоду. А потім почали підвозити поранених.

Реклама
Читайте також:
128-ма бригада показала, як із Джавеліну знищила російський танк

Особливо запам’ятався один – солдат-кулеметник із осколковим пораненням тулуба. Його необхідно було чимшвидше доставити в госпіталь чи лікарню, а бойових машин поряд не було.

Реклама

Допомогли місцеві селяни – дали свою машину. Вони у всьому допомагали – приносили гарячий чай і каву, пропонували зайти погрітися й помитися, робили бутерброди. Ми встигли вчасно довезти кулеметника, його прооперували. Недавно говорили з ним по телефону – знову рветься сюди, але поки рано.

Мої рідні знають, що я воюю – я попередила. Кажу їм, що їду на "передок", там якийсь час може не бути зв’язку, то щоб не переживали. Вони переживають, а я заспокоюю. Знаю, що все буде добре!"

Нагадаємо, житель Кушниці втратив обидві ноги, але пішов воювати за Україну у складі 128 бригади.

Скопійовано
Наш сайт використовує файли cookie
Для чого це нам потрібно