Після виборів Україні прийдеться обирати між Митним союзом та МВФ

Життя  20 вересня 2012 року, 10:01 336
Економічна ситуація в Україні погіршується настільки швидко, що після виборів українському керівництву все одно доведеться або звертатися до МВФ по кредити, або приєднуватися до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Ще в середині літа українські урядовці, коментуючи співпрацю з МВФ, говорили, що Україна цілком спокійно обходиться без його грошей, і навіть хвалилися, що впродовж двох років Україна не отримала від МВФ жодного цента, а натомість регулярно виплачує сотні мільйонів доларів за попередні кредити. Тепер і тональність, і зміст заяв дещо змінилися. Зокрема, перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський заявив, що співробітництво з МВФ сприяло б економічному зростанню та фінансовій стабілізації. 18 вересня українська делегація, до складу якої крім самого пана Хорошковського також приєдналися міністр фінансів Юрій Колобов та голова НБУ Сергій Арбузов, вирушила до Вашингтона, де мають відбутися переговори з представниками Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Міністерства фінансів США. Від початку вересня у Києві працювала місія фонду. З іншого боку, різко змінилася і тональність заяв українського керівництва щодо поглиблення співпраці з Росією та іншими пострадянськими державами. Ще в липні для ратифікації угоди про приєднання України до зони вільної торгівлі з СНД навіть скликали позачергову сесію парламенту, а уряд називав це одним із найбільших досягнень, яке дозволить покращити платіжний баланс і збільшити обсяги торгівлі із державами СНД на третину. Проте з того часу лише за півтора місяці після ратифікації угоди між Україною та Росією вже встигла розвинутися торгівельна суперечка щодо утилізаційного збору на імпортні авто. Під час ялтинського саміту YES перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський описав нинішні україно-російські відносини так: "У нас все почалося із легкого флірту, а завершилося жорстким порно". Не так образно, але у тому ж дусі висловився і прем'єр-міністр Микола Азаров: "Не встигли ми, так би мовити, порадіти, такому серйозному і важливому документу (угода про зону вільної торгівлі в СНД), як російський уряд прийняв постанову і встановив так званий утилізаційний збір". За два місяці, що розділяють липневі та нинішні заяви українських урядовців про МВФ та Митний союз, державна статистика зафіксувала те, про що раніше попереджали експерти, - українська економіка уповільнюється, і темпи цього уповільнення наростають. За даними Державної служби статистики промислове виробництво у серпні скоротилося на 4,7% порівняно із серпнем минулого року, тоді як ще в липні скорочення було 0,9%. Наступний показник озвучив сам прем'єр під час засідання уряду. Микола Азаров заявив, що ВВП України за вісім місяців зріс лише на 1,5%. Пан Азаров назвав це доволі пристойним зростанням, якщо враховувати негативні зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на економіку. Утім, бюджет поточного року було розраховано на основі прогнозу про зростання ВВП до 3,9%, а минулого року українська економіка зросла на 5,2%. Оглядачі впевнені, що такий стан речей змусить Київ уже найближчим часом або пристати до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, у якому Україні обіцяють нижчу ціну на газ, або погодитися на умови МВФ щодо підвищення ціни на газ для населення і отримати кредит на підтримку фінансової стабільності. Екс-міністр економіки Віктор Суслов каже, що за весь рік українська економіка зросте не більше, ніж на 1-2%. Але оскільки партія влади йде на парламентські вибори із гаслом "Стабільність досягнуто", то ця стабільність до виборів підтримуватиметься за будь-яку ціну, вважає пан Суслов. Колишній урядовець твердить, що саме тому незначне зниження курсу гривні до долара на початку вересня викликало такий ажіотаж, бо стабільність курсу для українців є підтвердженням стабільності всієї економіки. Варіант 1: прагматичний союз. За такої ситуації, на думку екс-міністра економіки, виходом для України було б приєднання до Митного союзу. Віктор Cуслов посилається на розрахунки російських вчених, які переконують, що приєднання України до Росії, Білорусі та Казахстану принесе мільярди українській економіці за рахунок зняття бар'єрів у торгівлі зі своїми найбільшими партнерами. Водночас відповідаючи на запитання, які гарантії того, що у Митному союзі не повторяться конфлікти, що виникли між Києвом та Москвою всупереч приєднанню України до зони вільної торгівлі з СНД, пан Суслов каже, що таких гарантій не існує. Але все одно закликає подивитися на питання з прагматичної точки зору. Він каже, що для уникнення таких конфліктів створено комісію Митного союзу, яка має вирішувати всі суперечки між країнами. "Залишається також і ключове питання для всіх країн-членів зони вільної торгівлі СНД - це те, що Росія за 95 товарами вже встановила експортні мита і у такий спосіб змушує своїх партнерів купувати енергоносії за цінами, збільшеними на розмір цих мит. Але Росія також готується дуже дорого заплатити за свої геополітичні амбіції. Чи є це правильним для самої Росії? Я не певен, але за великодержавні амбіції завжди треба платити. Загалом, якщо розумно до цього підходити, то треба просто це розуміти і використовувати. Якщо ми можемо у такий спосіб знизити ціни на газ, як для інших членів Митного союзу, то треба робити кроки у цьому напрямку", - каже Віктор Суслов. Варіант 2: союз за принципом "б'є -значить любить". Керівник Центру політичного аналізу "Пента" Володмимир Фесенко каже, що не сприятиме швидкому приєднанню Києва до Митного союзу навіть така суб'єктивна причина, як розуміння президентом Віктором Януковичем можливого "підлеглого" стану України у цьому об'єднанні. Утім, політолог не виключає "м'якої капітуляції" у випадку, якщо економічна криза виявиться для України згубнішою, ніж вважають зараз. "Як у випадку із Грузією, був "примус до миру", так і у випадку з Україною відбувається примус до економічного сексу у формі Митного союзу, якщо продовжувати метафору пана Хорошковського" Володимир Фесенко, Центр політичного аналізу "Пента" Крім того, неоднозначними будуть наслідки такого приєднання і для великого українського бізнесу, який має у Росії як ринок збуту, так і потужних конкурентів. Володимир Фесенко також звертає увагу на постійні конфлікти всередині самого Митного союзу, наприклад, суперечки між Росією та Білоруссю через нафту, а також на те, що громадяни цих країн, згідно із опитуваннями, не так вже й позитивно оцінюють рішення своїх урядів про приєднання до Митного союзу на чолі з Росією. "Як у випадку із Грузією був "примус до миру", так і у випадку з Україною відбувається примус до економічного сексу у формі Митного союзу, якщо продовжувати метафору пана Хорошковського. І загалом, економічні відносини України з Росією мені нагадують відому російську приказку: "Б'є - значить любить", - каже політолог. Позик МВФ все одно не уникнути Враховуючи, що, як каже Володимир Фесенко, економічна ситуація в Україні "складна, і буде ще складнішою", не можна виключати, що Київ таки погодиться на умови МВФ і піде на підвищення газових тарифів, наприклад, посилаючись на вкрай тяжкі наслідки для України від європейської економічної кризи. Проте оголошувати про це після виборів буде не президент, а прем'єр, на якого і покладуть відповідальність за прорахунки в економічній політиці. "МВФ не такий кровожерливий, що хоче будь-що домогтися вищих тарифів. У кінцевому рахунку, МВФ цікавить не підвищення ціни на газ, а проблема дефіциту Нафтогазу, і проблема дефіциту державного бюджету, бо різниця у тарифах фінансується із бюджету" Про те, що під кінець року отримання кредитів від МВФ матиме "життєве значення" для України, каже і Віктор Суслов. Проте економіст також підкреслює, що вимога МВФ про підвищення цін на газ для населення є свого роду міфом, який поширює влада, не бажаючи шукати іншого шляху розв'язання проблеми. "Нам дедалі складніше отримувати будь-які позики. Нам скоро ніхто і ні під які відсотки позичати не буде, якщо не діятиме програма з МВФ, - каже екс-урядовець. - Але треба розуміти, що ця програма гарантує повернення боргів. І у кінцевому рахунку МВФ цікавить не підвищення ціни на газ, а проблема дефіциту "Нафтогазу" і проблема дефіциту державного бюджету, бо різниця у тарифах фінансується із бюджету. МВФ не такий кровожерливий, що хоче будь-що домогтися вищих тарифів. І з цього є й інші виходи, тільки Україна їх не пропонує". Пан Суслов додає, що це є лише частиною загальної проблеми відсутності будь-якої політики - як зовнішньої, так і внутрішньої - у нинішньої влади, яка "гуляє сама по собі, і єдиною метою діяльності якої є приватизація всієї країни".
Джерело: ВВС Україна
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Loading...
Коментарі - 0