«Бійці на позиціях радіють, коли бачать мене», — воїн 128 бригади про службу на передовій
Михайло вже вдруге в 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. У 2014-2015 роках був командиром взводу водіїв, а після демобілізації повернувся додому на Вінниччину й продовжив працювати комбайнером на фермерському господарстві.
Задовго до війни Михайло керував тракторною бригадою, звідси й позивний — Бригадир.
ВІДЕО ДНЯ— Як тільки почалася повномасштабка, я відвіз внуків у безпечне місце й одразу пішов у військкомат, — каже Михайло. — І попросився у свою 128 ОГШБр. Тут багато старих знайомих, ми звикли один до одного.
Бригадир служить водієм — доставляє хлопцям на вогневі позиції боєприпаси, спорядження, колоди для будівництва укріплень, харчі… Їздить на самий передок у сіру частину доби перед світанком або в сутінках — так менша ймовірність, що побачить ворог.
Реклама— У мене легендарна машина — радянський ГАЗ-69, випущений у 1968 році, — розповідає Бригадир. — Вона старша за мене, хоча мені вже 52. На початку повномасштабки цього «козлика» для мене купила донька. Він модернізований — має дизельний двигун від Фольксвагена й 5-ступінчату механічну коробку від БМВ. З одного боку машина морально застаріла, але з іншого — в неї високий кліренс, тому вона проїжджає й там, де сучасні позашляховики сідають на вісь. Завантажую 20 — 30 снарядів і вперед. На ній набагато краще, ніж на «КрАЗі» чи «Уралі», тому що великі вантажівки зразу накривають вогнем — це жирна ціль. На моєму «козлику» теж небезпечно, за будь-якою машиною полюють ворожі fpv-дрони. Та й артилерійські прильоти часто — снаряди й міни, бувало, вибухали за 100 — 200 метрів. Але поки Бог милував…
РекламаБригадир їздить на бойові позиції сам, без напарника, бо вважає, що чим менше людей, тим менший ризик. А від ворожих дронів має в машині портативний РЕБ (пристрій для радіоелектронної боротьби).
— Бійці на позиціях радіють, коли бачать мене, — продовжує Бригадир. — Кажуть: «О, справжній водій приїхав — привезе все, що треба!» Якщо мене просять купити сигарети чи щось інше, обов’язково привезу. Хлопці задоволені, а я стараюся…
Після війни Михайло повернеться додому й продовжить працювати на фермерському господарстві.
Реклама— Тут непросто, але треба воювати — іншого вибору немає. А потім знову сяду за комбайн. У нас хороша американська техніка, комбайн по GPS їздить. Усе молотить — кукурудзу, сонях, ячмінь. Повернемося до мирної праці, будемо вирощувати сільськогосподарську продукцію…
