Воїн 128 бригади розповів про свою найбільшу мотивацію захищати Україну
Антон (Борода) — гранатометник гірсько-штурмового підрозділу 128 ОГШБр, у бригаді він уже четвертий рік, пройшов кілька ротацій у зоні ООС і воює з самого початку повномасштабної війни.
Антону 36 років, дома на Дніпропетровщині його чекають батьки, дружина й син, — розповідає пресслужба 128 бригади.
ВІДЕО ДНЯ— Найважче з початку російського вторгнення було в перші тижні, коли ми зупиняли ворога на Запоріжжі, — каже Антон. — Тоді дуже активно працювала російська авіація, їхні вертушки залітали прямо на наші позиції й накривали вогнем із неба. Але ми вистояли.
РекламаПізніше, на Бахмутському напрямку, в мене був найближчий контакт із ворогом, «вагнери» підходили майже впритул. Тоді я отримав контузію — артилерійський снаряд прилетів на бруствер, вибухова хвиля пішла в мій бік. Пройшов лікування, після якого повернувся в підрозділ…
Звичайно, тут непросто, коли виходиш на позиції, завжди думаєш, чи повернешся. Зате хороший колектив — товариші, на яких можеш покластися. Мій контракт давно закінчився, але поки воєнний стан, буду тут. Дома чекає 15-річний син, і я не хочу, щоб він теж воював. Це найкраща мотивація…
Раніше воїн 128 бригади розповів, що найгірше може статись на нулі з бійцем.
